Значення
- (Література) –
Урочисте присвячення твору, збірки, вистави тощо певній особі або групі осіб, що зазвичай вказується на початку видання або програми.
- (Юриспруденція) –
В історії права — формальний акт передачі майна, прав або привілеїв однією особою (дедикантом) іншій (дедикатарію), часто урочистий і публічний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дедикація, р. дедикації, д. дедикації, з. дедикацію, о. дедикацією, м. дедикації, к. дедикаціє