дебелий
[dɛbɛlɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Товстий, огрядний, повний (про людину, тварину або частини їхнього тіла).
-
Товстий, масивний, об’ємистий (про предмети).
-
Густий, насичений, щільний (про рідини, напіврідкі маси).
-
Перен. Повільний у розумінні, тугодумний, нездатний до швидкого сприйняття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дебелий, р. дебелого, д. дебелому, з. дебелого, о. дебелим, м. дебелім
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘дебелий’ означає ‘товстий, кремезний, огрядний’. Воно походить від праслов’янського кореня *debelъ, який споріднений з литовським ‘dėbėti’ (товстіти) та латинським ‘dēbilis’ (слабкий, кволий). Цікаво, що в латині значення змінилося на протилежне: те, що товсте, може бути міцним, але в латині стало означати ‘слабкий’. Також сюди відносять давньоіндійське ‘dabhrá-‘ (малий, слабкий). Таким чином, слово ‘дебелий’ має глибоке індоєвропейське коріння, пов’язане з поняттям щільності та міцності.