квантування

1. (у фізиці) Перетворення опису фізичної системи з неперервного на дискретний, що полягає в тому, що певні фізичні величини (наприклад, енергія, момент імпульсу) можуть приймати лише певні, дискретні (квантові) значення.

2. (у техніці, інформатиці) Процес заміни неперервного (аналогового) сигналу або величини наближеними значеннями з обмеженого набору дискретних рівнів; дискретизація за рівнем.

3. (у математиці, теорії керування) Процедура переходу від класичного опису системи до її квантового аналога, заміна фізичних величин операторами, а дужок Пуассона — комутаторами.

4. (переносно) Поділ, розподіл чогось на окремі порції, порційне виділення ресурсів або часу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Другий постулат Бора (правило квантування орбіт): в стаціонарному стані атома електрон, рухаючись по к о- ловій орбіті, повинен квантові зн а- чення моменту імпульсу, які задовольн я- ють умову nr mL nnn == υ , ( ),…2,1n = , π2 h=  , де m – маса електрона, nυ – його шви д- кість, nr – радіус орбіти електрона. Третій постулат Бора (правило частот): при переході атома з одного стаціонарного стану в інший випромін ю- ється або поглинається один фотон з енергією nkkn EEh −=ν , яка дорівнює рі з- ниці енергій відповідних стаціонарних станів.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Для срі б- ла Штерн і Герлах знайшли, що проекція магнітного моменту атома на напр ямок поля числово дорівнює магнетону Бора, і підтвердили просторове квантування мо- ментів імпульсу в магнітному полі. Важливою особливістю атомів пер – шої групи є те, що валентний електрон в основному стані атома має орбітальне квантове число l=0, тобто електрон пере- буває в s-стані.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Про с- торове квантування якого моменту імпул ь- су було виявлено в цих д ослідах і проекція якого магніт ного моменту дорівнює одн о- му магнетону Бора? Для пояснення цього результату треба припустити, що в електрона, крім орбітального моменту імпульсу lL  і відпо- відного йому магнітного моменту mlp , є власний механічний момент імпульсу sL  , який називається спіном електрона , і власний магнітний момент msp , що від- повідає йому.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |