Словник Української
1. Дія за значенням дієслова “заварювати” — приготування напою (чаю, кави, трав’яного збору тощо) шляхом заливання окропом або гарячою водою.
2. Технологічний процес у виробництві, зокрема металургійному, що полягає у з’єднанні розігрітих до пластичного стану або розплавлених частин металу шляхом їх осаджування або пресування.
3. У кулінарії — приготування основи для тіста, соусу або крему шляхом заливання борошна або крохмалю окропом, гарячим молоком або жиром з подальшим вимішуванням.
1. Який призначений для заварювання або може бути заварений (перев. про їжу, напої).
2. Техн. Який піддається з’єднанню, скріпленню шляхом заварювання (перев. про метали, деталі).
1. Призначений для заварювання (найчастіше чаю, кави, трав’яних сумішей).
2. Те саме, що заварний (у значенні призначений для заварювання чаю).
1. Рідкісна назва для чайника, призначеного для заварювання чаю.
2. Розмовна назва для працівника, який займається заварюванням металу (наприклад, зварювальник).
3. У техніці — пристрій або ємність для приготування гарячої рідини (наприклад, для заварювання клею, розчину).
1. Призначений для заварювання, пов’язаний із процесом заварювання (наприклад, заварний чайник).
2. Який одержують шляхом заварювання, заливаючи окропом (наприклад, заварне тісто).
3. Кулінарний. Про тісто: рідке, яке готують шляхом заварювання борошна окропом або гарячим жиром, з подальшим замішуванням та додаванням яєць.
4. Кулінарний. Про кондитерський виріб: тістечко з такого тіста, зазвичай з наповнювачем (кремом).
1. Суха чайна трава, листя або суміш для приготування чайного напою шляхом заливання окропом.
2. Дія за значенням дієслова “заварювати”; процес приготування напою (чаю, трав’яного збору тощо) шляхом заливання окропом та настоювання.
3. Густий розчин борошна, крохмалю або інших сипких продуктів у невеликій кількості рідини, який використовується як основа для приготування соусів, киселів або тіста.
4. У техніці — рідка склоподібна маса, що утворюється при швидкому охолодженні розплавлених доменних шлаків; шлакова вата.
Заварицькіт — власна назва мінералу, водного арсенату міді з хімічною формулою Cu²⁺₄(AsO₄)₂(OH)₄·H₂O, що утворює зелені кристали призматичної форми або сфероліти.
Заварицькіт — рідкісний мінерал, названий на честь видатного українського вченого-геохіміка Олександра Миколайовича Заварицького (1884–1952).
1. Про чай, каву, трав’яні напої тощо: набути настою, смаку та аромату внаслідок заливання окропом та тривалого накривання.
2. Розм. Виникнути, зав’язатися (про конфлікт, сварку, бійку).
3. Техн. Утворити міцне з’єднання шляхом зварювання.
1. Приготувати напій (чай, каву тощо), заливши окріп або гарячу воду.
2. Залити окропом або гарячою рідиною для отримання настою, відвару (про лікарські трави, суміші).
3. Розпочати, спричинити щось неприємне, скандальне, важливе (розмовне).
4. З’єднати міцним швом, зварюючи металеві деталі або краї матерії.
5. Герметично закрити, запаяти (металеву посудину, трубу тощо).
6. Засипаючи борошном і заливаючи рідиною, приготувати тісто, клейстер.
1. Який був заварений (у 1 знач.), підданий заварюванню; призначений для заварювання.
2. Який утворився внаслідок застигання розплавленої маси; виготовлений способом заварювання.
3. Про чай, каву, трав’яний напій тощо: який був приготований шляхом заливання окропом або гарячою водою та настоювання.