заварка

[zɑʋɑrkɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Суха чайна трава, листя або суміш для приготування чайного напою шляхом заливання окропом.

  2. Дія за значенням дієслова “заварювати”; процес приготування напою (чаю, трав’яного збору тощо) шляхом заливання окропом та настоювання.

  3. Густий розчин борошна, крохмалю або інших сипких продуктів у невеликій кількості рідини, який використовується як основа для приготування соусів, киселів або тіста.

  4. У техніці — рідка склоподібна маса, що утворюється при швидкому охолодженні розплавлених доменних шлаків; шлакова вата.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заварка, р. заварки, д. заварці, з. заварку, о. заваркою, м. заварці, к. заварко

Більше записів