drevosliv.com

Словник Української

Категорія: З

  • завдячений

    Який має завдячувати комусь, чомусь; визнаючий чиюсь заслугу, допомогу, послугу; вдячний, обов’язаний.

    Отриманий завдяки комусь, чомусь; зумовлений якоюсь причиною, обставиною.

  • завдяки

    Прийменник, що вживається для вираження причинно-наслідкового зв’язку й означає: унаслідок чогось позитивного, через наявність сприятливої обставини, в результаті чиєїсь дії, допомоги.

  • завдруге

    Уперше, вперше, спочатку (застосовується для позначення первинної дії або стану, часто у фольклорних текстах або діалектах).

    За інших обставин, за іншої нагоди, в інший раз (виражає умовність або можливість дії за змінених умов).

  • завдовітися

    завдовітися — дієслово, що означає отримати задоволення, вдоволення від чогось; задовольнити свої потреби, бажання або інтереси.

    завдовітися — уживається також у значенні: виявитися достатнім, задовільним для когось; вистачити для повного задоволення.

  • завдовіти

    1. Задовольнити чиюсь потребу, бажання або вимогу; надати достатньо чогось.

    2. (У пасивному стані, безособово) Бути достатнім, задовільним для когось або для чогось (наприклад, про кількість, якість).

  • завдовжки

    У значенні такої довжини, протяжністю у довжину.

    Уживається для позначення розміру чого-небудь у лінійному вимірі (довжини).

  • завдовж

    1. Уздовж, у напрямку довжини чогось; по довжині.

    2. (Уживається з род. відм.) Протягом якоїсь відстані, на якійсь довжині.

  • завдача

    Завдача — власна назва українського інформаційно-аналітичного інтернет-видання, заснованого у 2018 році, яке спеціалізується на політичній, економічній та суспільній тематиці.

  • завдаток

    1. Сума грошей або майно, що передається однією стороною договору іншій як доказ укладення договору та забезпечення його виконання, зокрема на випадок порушення зобов’язань стороною, що його внесла.

    2. Переносно: ознака, попередня подія або явище, що передбачає, обіцяє появу, розвиток чогось у майбутньому.

  • завдатковий

    1. Стосовний до завдатки, властивий їй; призначений для завдатки.

    2. У медицині: такий, що стосується вроджених особливостей організму, конституції; конституційний.