завдячений
[zɑʋdjɑt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який має завдячувати комусь, чомусь; визнаючий чиюсь заслугу, допомогу, послугу; вдячний, обов’язаний.
-
Отриманий завдяки комусь, чомусь; зумовлений якоюсь причиною, обставиною.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. завдячений, р. завдяченого, д. завдяченому, з. завдяченого, о. завдяченим, м. завдяченім