Значення
-
Бути причиною чогось, спричиняти, викликати певний стан або явище.
-
(У пасивній конструкції “завдячувати”) Мати щось внаслідок чиєїсь діяльності, допомоги, втручання; бути зобов’язаним комусь, чомусь.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я завдячу, ти завдячиш, він завдячить, ми завдячимо, ви завдячите, вони завдячать