1. Задовольнити чиюсь потребу, бажання або вимогу; надати достатньо чогось.
2. (У пасивному стані, безособово) Бути достатнім, задовільним для когось або для чогось (наприклад, про кількість, якість).
завдовіти
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |