Заверховодитися — стати верховодом, головним керівником; захопити верховну владу, поставити себе над іншими.
Категорія: З
-
заверховодити
1. Стати верховодом, очолити когось, взяти на себе роль керівника, провідника або того, хто вказує іншим, що робити.
2. Перен. Отримати перевагу, панувати над чимось, стати домінуючим (про явища, почуття тощо).
-
завертітися
1. Почати швидко обертатися навколо своєї осі або по колу; набути обертального руху.
2. Перен. Захопитися якоюсь інтенсивною діяльністю, опинитися в коловороті подій, клопоту.
3. Розм. Почати метушливо діяти, поспішати, кинутися виконувати щось.
-
завертіти
1. Почати швидко обертатися або змусити щось швидко обертатися; закрутити, закрутитися.
2. Перен., розм. Розпочати інтенсивну, метушливу діяльність; зайнятися чимось швидко та енергійно, часто створюючи метушню.
3. Розм. Почати щось робити з захватом, з великою енергією; загорятися якоюсь справою.
4. Розм. Заплутати, ускладнити якусь справу або розповідь.
-
завертка
1. Технічний термін для позначення пристрою або механізму для зміни напрямку руху чого-небудь (наприклад, повітряного потоку в системі вентиляції).
2. Рідко вживана назва для невеликого паперового пакетика або обгортки, в яку загортають товар (наприклад, цукерки, насіння).
3. У розмовній мові — різка зміна напрямку руху, різкий поворот (наприклад, на лижах, ковзанах).
-
завертень
1. Сильний, швидкий вітер, що кружляє, завиває; вихор, буревій.
2. Переносно: метушливий, неспокійний, жвавий чоловік, який постійно в русі, у справі; непосидюча, енергійна людина.
3. Рідкісне: те саме, що завертка (у значенні крутого повороту річки, дороги тощо).
-
завертатися
1. Повертатися назад, повертатися до попереднього місця або стану; робити розворот.
2. Згортатися, закручуватися, намотуватися на щось або обвивати собою щось (наприклад, про рослину).
3. Заходити кудись на короткий час, завітати, зайти по дорозі.
4. Звертатися до когось із проханням, скаргою, питанням; звертати увагу на когось або щось.
5. Займатися, опікуватися кимось або чимось; брати під свою опіку.
-
завертати
1. Повертати, змінювати напрям руху, повертати назад або вбік.
2. Загортати, обертати щось навколо чогось або обвивати чимось.
3. Загортати предмет у щось (папір, тканину тощо), обертаючи його з усіх боків.
4. Заходити, завітати кудись на короткий час, звертати по дорозі.
5. Розм. Відмовляти, не приймати пропозиції, прохання; відхиляти.
-
завертання
1. Дія за значенням дієслова “завертати” — обгортання чогось у щось, закручування, загортання.
2. (у техніці) Процес намотування, обмотування чогось (наприклад, дроту, стрічки, шару матеріалу) на барабан, сердечник або іншу основу.
3. (переносно) Різка зміна напрямку руху, розвитку подій чи думки; несподіваний поворот.
-
завертайло
Завертайло — власна назва персонажа українського народного вертепу (різдвяного лялькового театру), комічної постаті, що зображує метушливого, простодушного селянина або міщанина, одягненого в вивернутий кожух.
Завертайло — у переносному значенні, загальна назва людини, яка метушиться, поспішає, займається дрібними, несуттєвими справами; метушун.