1. Стосовний до їжака, що належить або відноситься до цієї тварини.
2. У складі зоологічних назв: що стосується родини їжакових або має схожість із їжаком (наприклад, їжачий їстівний гриб).
Словник Української
1. Молодий їжак, дитинча їжака.
2. (переносно, розмовне) Про дитину або малу дитину, яка своєю поведінкою, зовнішнім виглядом (наприклад, колючою зачіскою) або ніжністю нагадує їжака.
3. (переносно, розмовне, ласкаве) Звертання до дитини або коханої людини.
1. Рідкісний варіант слова “їжак” — назва ссавця родини їжакових, що має тіло, вкрите голками.
2. Застаріла назва рослини “їжачок” (Dipsacus) — колючої трав’янистої рослини з суцвіттям у формі голови.
1. (вживається переважно у фразеологізмі “говорити їжакувато”) — незрозуміло, нечітко, так, що важко зрозуміти зміст; невиразно, невиразно та з перериваннями (на кшталт мови людини, яка заїкається або має дефект вимови).
2. (переносно) — незграбно, невміло, недоладно (про виконання дії).
1. (про людину) Схильний до їжакування, який часто їжакує; уживається переважно в заперечних конструкціях (напр., “не їжакуватий”).
2. (перен., розм.) Вимогливий, перебірливий, примхливий у їжі, смаках або в інших речах.
1. Стосовний до їжака, властивий їжакові; призначений для їжака.
2. Який за формою, виглядом, будовою нагадує їжака або його колючки (наприклад, про різні вироби, пристрої, природні об’єкти).
3. У складі ботанічних назв: що має колючі, щетинисті покриви, схожі на колючки їжака (наприклад, їжаковий кактус, їжаковий огірок).
Народна назва риби з родини їжакових (Diodontidae), яка має здатність роздувати своє тіло, нагнітаючи воду або повітря, через що воно вкривається гострими шипами й нагадує їжака.
Загальна назва для кількох видів риб родини двозубих (Diodontidae), що мешкають у тропічних морях і мають потужні зрощені зуби, а також здатність сильно роздуватися, перетворюючись на колючу кулю для захисту від хижаків.
1. Невеликий ссавець ряду комахоїдних, вкритий голками, який у разі небезпеки згортається в клубок (родина Erinaceidae).
2. Розмовна назва колючої риби-їжака (родина Diodontidae).
3. Переносно: про колючу, непривітну, сварливу людину.
4. Військовий жаргон: різновид протитанкової або протипіхотної перешкоди у вигляді металевого каркаса з колючими кінцями.
5. Технічний жаргон: пристрій для чищення труб від накипу або інших відкладень, що має металеві шипи.
1. Те, що їдять і п’ють для підтримання життя та живлення організму; харчі, їстівні продукти.
2. (у значенні їди) Приготовані для споживання продукти, страва або набір страв.
3. (перен., розм.) Те, що є джерелом духовного натхнення, інтелектуального збагачення; пожива (для розуму, думок).
1. (діал., заст.) Відьма, жінка, яка, за народними повір’ями, має надприродні сили та здатність шкодити людям, вступати в зв’язок з нечистою силою; чаклунка.
2. (перен., розм.) Зла, сварлива, лиха жінка.