Категорія: Є

  • єдинчук

    Єдинчук — українське прізвище, що походить від слова «єдинець» (єдиний син) або «єдинок» (однорідна, суцільна річ).

    Єдинчук — назва села в Україні, розташованого в Кіцманському районі Чернівецької області.

  • єдинчик

    1. (історичний термін) Член політичної партії «Єдність» (рос. «Единство»), що діяла в Російській імперії на початку XX століття та об’єднувала переважно консервативних поміщиків і велику буржуазію.

    2. (переносне значення, розмовне) Той, хто дотримується принципу єдності, прагне до об’єднання; прихильник єдності в якійсь справі або групі.

  • єдиноутробний

    1. Про людину: народжений тією самою матір’ю, але від іншого батька (про брата чи сестру).

    2. Про тварину: народжений тією самою самицею, але від іншого самця.

  • єдиносущий

    1. (у християнській теології) такий, що має ту саму сутність, природу або буття; співісний, тотожний за суттю (особливо про особи Святої Трійці: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий).

  • єдиноспадкування

    1. Право на отримання у спадок майна померлого лише одним із його нащадків, зазвичай старшим сином, що було поширено в середньовіччі та в деяких монархіях для збереження цілісності земельних володінь і титулів.

    2. Система успадкування престолу, державної влади або майна, за якої право на це має лише одна особа (наприклад, старший син монарха), що виключає поділ спадщини між іншими спадкоємцями.

  • єдиноспадкоємець

    Особа, яка є єдиним спадкоємцем за законом або заповітом і успадковує все майно померлого.

  • єдиноріг

    1. Міфічна істота у вигляді коня з одним довгим рогом на чолі, що символізує чистоту, благородство та чарівну силу.

    2. У сучасному бізнес-сленгу — приватна компанія-стартап, ринкова вартість якої перевищує 1 мільярд доларів США.

    3. Рідкісна тварина, що вважається унікальною або майже неіснуючою в певному контексті (переносне значення).

  • єдинопочаток

    Єдинопочаток — власна назва, історичний термін для позначення центрального органу влади в Українській Народній Республіці (УНР), створеного у 1919 році, який об’єднував у собі законодавчу та виконавчу владу в умовах воєнного часу.

    Єдинопочаток — загальний термін, що означає принцип єдиноначальності, централізації керівництва в одних руках або в одному органі.

  • єдиноплемінниця

    Жінка або дівчина, що належить до того самого племені, народу чи етнічної спільноти, що й інші особи, про яких йдеться; співвітчизниця за походженням.

    Переносно: жінка або дівчина, близька за духом, переконаннями, інтересами або діяльністю; однодумка, однодумиця.

  • єдиноплемінник

    Особа, що належить до того самого племені або народу; співвітчизник, єдинородець.