1. Право на отримання у спадок майна померлого лише одним із його нащадків, зазвичай старшим сином, що було поширено в середньовіччі та в деяких монархіях для збереження цілісності земельних володінь і титулів.
2. Система успадкування престолу, державної влади або майна, за якої право на це має лише одна особа (наприклад, старший син монарха), що виключає поділ спадщини між іншими спадкоємцями.