єдиносущий
[jɛdɪnosuʃt͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Є
Значення
- (Релігія) –
(у християнській теології) такий, що має ту саму сутність, природу або буття; співісний, тотожний за суттю (особливо про особи Святої Трійці: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. єдиносущий, р. єдиносущого, д. єдиносущому, з. єдиносущого, о. єдиносущим, м. єдиносущім