1. (рідк.) Викликати, спровокувати маніфестацію, публічне вираження протесту або вимог.
2. (перен., розм.) Викликати, спровокувати яскраве, емоційне чи масове проявлення почуттів, думок, реакції.
Категорія: В
-
виманюватися
1. (розм.) Виходити, вибиратися звідкись, залишати якесь місце, часто з труднощами або неохоче.
2. (перен., розм.) Діставатися, отримуватися в результаті певних зусиль, виходжуватися (про гроші, інформацію тощо).
-
виманювати
1. Дієслово, що означає: спокушаючи, заманюючи, викликати когось, щоб той покинув якесь місце або приховане становище; витягти, випровадити обманом.
2. Отримати щось від когось шляхом хитрощів, обману, умовлянь або інших спокус; випросити, витягти.
-
вимантачитися
1. (розм.) Докладаючи великих зусиль, вивільнитися, вирватися, викрутитися з якоїсь ситуації або з-під чиєїсь влади, контролю.
2. (перен., розм.) З великими труднощами, хитрістю або обманом отримати щось, домогтися чогось.
-
вимантачити
1. (розм.) Діями або словами викликати у когось сильне збудження, хвилювання, призвести до втрати самовладання.
2. (перен., розм.) З великими труднощами, клопотами щось отримати, добути, витягти у когось.
-
виманитися
1. (розм.) Вийти, вибратися звідкись, залишити якесь місце, часто з труднощами або після тривалого перебування.
2. (перен., розм.) Вивільнитися, звільнитися від якогось стану, обов’язку, ситуації, що сковує або обтяжує.
-
виманити
1. Отримати щось від когось обманом, хитрощами, умовляннями або іншими способами, спрямованими на подолання небажання віддавати.
2. Викликати, спровокувати появу когось або чогось, змусити вийти, показатися (часто з певного місця або стану).
3. Розмовне: витягти, дістати гроші (зазвичай значну суму), часто з труднощами або вмовивши когось.
-
виманений
1. Який був виманений, тобто виведений зі стану маніпсування (застаріла форма слова “маніпулювання”) або під впливом манії; той, що позбувся нав’язливої ідеї, божевільного захоплення.
2. (У переносному значенні) Позбавлений чарів, звільнений від чарування, зачарування; той, на кого перестала діяти магія, закляття.
-
вимандруватися
1. (розм.) Довго, з труднощами або з великими зусиллями дістатися кудись, дійти до якогось місця; виблутатися, вилізти.
2. (перен., розм.) З великими труднощами звільнитися від якоїсь неприємної ситуації, вийти зі скрутного становища; викрутитися.
-
вимандрувати
1. Докладно, ретельно викласти, описати щось у письмовій чи усній формі; вичерпно витлумачити.
2. Розповісти, розказати щось у деталях, часто з надмірною об’ємністю або багатослівністю.
3. (Застаріле) Вималювати, зобразити словами; надати чіткого, яскравого опису.