drevosliv.com

Словник Української

Категорія: В

  • виллятися

    1. Розлитися, пролитися (про рідину).

    2. Розповсюдитися, поширитися (про світло, запах тощо).

    3. Виявитися, проявитися у повній мірі (про почуття, стан).

    4. Розмовне: вийти з берегів, розлитися (про річку, озеро).

  • вилляти

    1. (перехідне) Вилити рідину з посудини, звільнити ємність від вмісту; також — пролити, розлити рідину.

    2. (переносне, перехідне) Виразити, виявити у словах, діях (почуття, емоції, думки).

    3. (техн., перехідне) Виготовити, отримати виливкою (металеву деталь тощо).

  • вилкуватий

    1. Який має форму вилки, схожий на вилку; розгалужений, роздвоєний.

    2. Про роги оленя, лося тощо: що має розгалуження, відростки.

  • вилкоподібний

    1. Який за формою нагадує вилку, тобто має кілька роздвоєних або розгалужених кінців, що відходять від спільної основи.

    2. (В анатомії) Стосовно кісток або хрящів, що мають дві розходяться гілки, схожі на вила (наприклад, вилкоподібний хрящ гортані).

  • вилковий

    1. Стосовний до міста Вилка (Вилків) або його мешканців; властивий йому, що походить звідти.

    2. Стосовний до села Вилка (Вилків) або його мешканців; властивий йому, що походить звідти.

    3. Стосовний до селища Вилка (Вилків) або його мешканців; властивий йому, що походить звідти.

  • вилкастий

    1. Який має форму вилки, з виступами, що розходяться в різні боки; роздвоєний, розгалужений.

    2. У ботаніці: про листя, гілки тощо — такий, що має вилкоподібне розгалуження.

  • виличний

    1. Стосунковий до вилиці (верхньої щелепи), що знаходиться на ній або утворює її.

    2. Стосунковий до виличної кістки (лат. os zygomaticum), що утворює вилицю.

  • виличкуватися

    1. (діал.) Виглядати, визирати, показуватися звідкись, з’являтися на обрії чи на видимій відстані.

    2. (перен., діал.) Намагатися привернути до себе увагу своєю поведінкою, виставляти себе напоказ; вихвалятися.

  • виличкувати

    1. (у спеціалізованому контексті, переважно в топоніміці та історичній лексиці) Дати місцевості, поселенню, об’єкту назву “Личків” або похідну від неї, найменувати на честь Личків.

    2. (рідко, в історичних документах або діалектах) Належати до місцевості Личків, походити з Личків, мати зв’язок із цим населеним пунктом.

  • виличковуватися

    Виличковуватися — (розм.) виставляти напоказ свої щоки, надувати їх, щоб виглядати повнішим або виражати незадоволення, образливість.

    Виличковуватися — (перен., розм.) чванитися, зарозуміло виставляти напоказ щось (часто матеріальне), хизуватися.