drevosliv.com

Словник Української

Категорія: В

  • вилощений

    1. (Про тканину, одяг) Такий, що має вилощену (гладку, блискучу) поверхню; наче вилощений.

    2. (Перен., розм.) Про людину: дуже охайний, виряджений, зі старанно зачесаним волоссям тощо; вилизаний.

  • вилочний

    1. Стосовний до вилки, призначений для неї (наприклад, вилочний захват).

    2. Стосовний до вантажопідйомного пристрою з вилами для піднімання та переміщення вантажів (наприклад, вилочний навантажувач).

  • вилочковий

    1. Який стосується вилочкової залози (тимусу) — органу імунної системи, розташованого у верхній частині грудної клітки.

    2. Який має форму, подібну до вилки, роздвоєний або розгалужений.

  • вилоподібний

    Який має форму, схожу на вила (роздвоєну, розгалужену на кінці).

    У біології, анатомії: що має форму, подібну до двоголого інструмента або органу з двома розходяться відростками (наприклад, про деякі кістки, м’язи, роги).

  • виломлюватися

    1. (про предмети) З’являтися, виникати внаслідок відламування, відколювання; відокремлюватися, відриватися від чогось, ламаючись.

    2. (перен., про почуття, слова тощо) Раптово та нестримно виявлятися, прорватися назовні.

    3. (розм., про когось) З великими зусиллями, наполегливістю звільнятися, визволятися з якогось стану, становища або долати перешкоди.

  • виломлювати

    1. Силою видаляти, витягувати щось із закріпленого, замкнутого стану, ламаючи при цьому.

    2. Отримувати, добувати щось з труднощами, з напруженням (часто про слова, почуття, інформацію).

    3. У техніці, промисловості: відокремлювати, виділяти певний компонент із суміші, руди тощо шляхом ламання, подрібнення або хімічної обробки.

  • виломлений

    1. Який був виламаний, вирваний з чогось силою або зламаний, пошкоджений у результаті насильницьких дій.

    2. У геології та гірничій справі: який отриманий шляхом виломки, відокремлений від масиву гірської породи.

  • виломитися

    1. Різким рухом, зусиллям звільнитися, вирватися з чиїхось рук, з якогось обхвату, затиску.

    2. Вийти, зламативши, пошкодивши щось (переважно про частини тіла); отримати вивих, перелом.

    3. Розмовне. Несподівано, різко виявитися, проявитися (про почуття, риси характеру тощо).

  • виломити

    1. З силою відокремити, відірвати, зламати щось, вивертаючи з місця кріплення або зламуючи.

    2. У техніці, гірничій справі: отримати, добути корисну копалину шляхом руйнування, відколювання масиву гірських порід.

    3. Перен., розм. виявити, проявити якусь якість, силу, зуміти щось зробити, часто з труднощами (наприклад, виломити згоду, виломити посмішку).

  • виложуватися

    1. (розм.) Витрачати багато сил, енергії, напружено працюючи для досягнення мети; викладатися.

    2. (заст.) Викладати, розташовувати щось на поверхні; вистилати.