Категорія: В

1. Декоративна посудина різної форми, розміру та матеріалу (скло, кераміка, порцеляна, метал тощо), призначена для зберігання сухих квітів, букетів або як самостійний елемент інтер’єру.

2. Архітектурна деталь у вигляді подовженого, часто прикрашеного скульптурою або різьбленням, декоративного підесталу або стовпа, що використовується в садово-парковому мистецтві та зовнішньому оздобленні будівель.

3. У мистецтвознавстві — антична глиняна або керамічна посудина (амфора, кратер, кілікс тощо) різного призначення, часто розписана, що є важливим джерелом для вивчення культури та побуту Стародавньої Греції та Риму.

1. Простий механізм у вигляді твердого стержня, що може обертатися навколо точки опори, призначений для піднімання або переміщення важких предметів шляхом прикладання меншої сили на більшій відстані від точки опори.

2. Ручка, важельок або стрижень у різних механізмах, машинах, приладах, за допомогою якого здійснюється керування, перемикання, регулювання тощо (наприклад, важіль коробки передач, важіль гальма).

3. Переносно: засіб, спосіб впливу на когось або щось для досягнення певної мети.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

2. (діал., заст.) Той, хто працює важкою вагою, важільником; робітник, який обслуговує важільний механізм (наприклад, на копальні).

1. Рідкісний варіант написання слова “важіль” — довгастий твердий предмет, за допомогою якого, спираючи на опору, піднімають або зсувають важкий вантаж.

2. У техніці — деталь, частина механізму, що має форму стрижня або бруса і здійснює обертальний або важельний рух для передачі зусилля (наприклад, важок коробки передач, важок перемикача).

1. Абстрактна якість того, що має велике значення, цінність або вплив; суттєвість, значущість.

2. Високе становище, авторитет або вплив у суспільстві; повага, що надається особі чи явищу.

3. (заст.) Вага, тяжкість (фізична або моральна).

1. Власна назва історичної місцевості у Києві, розташованої на Подолі, де в давнину знаходилася міська вага для зважування товарів, а також митниця.

2. Закрита або напіввідкрита споруда, де встановлювалися великі ваги для зважування возів з товаром, зерном тощо; вагова.

1. Технічний термін для позначення спеціалізованого приміщення або будівлі на підприємстві (залізничній станції, в порту тощо), де розташовані ваги для зважування вантажів, вагонів, автомобілів.

2. Розмовна назва для самої ваги (важниць) великої вантажопідйомності, призначеної для зважування значних мас.

1. Властивість того, що має велике значення, вплив або вагу; суттєвість, значущість.

2. Високе становище, впливовість у суспільстві; авторитет, престиж.

1. Абстрактний іменник, утворений від прикметника “важкий”, що означає наявність ваги, властивість бути важким; те саме, що вага (у фізичному сенсі).

2. Властивість того, що є важким, тяжким, складним для виконання, розуміння або перенесення; труднощі, тягар (у переносному сенсі).

3. Фізична величина, що характеризує силу тяжіння; те саме, що сила тяжіння.

Властивість або стан того, що є важкуватим, тобто дещо важким, обтяжливим або громіздким.