1. Який має форму роздвоєної, розгалуженої палиці, нагадує вили (розвилку).
2. Який має роздвоєний, розгалужений кінець; вилоподібний.
Категорія: В
-
вильнутися
1. Різким, швидким рухом звільнитися, вирватися з чиїхось рук, з якогось місця або стану обмеження; вирватися на волю.
2. Перен. Раптово, швидко піти, вийти, втекти звідкись; звільнитися від когось, чогось.
3. Розм. Витратитися, витекти (про рідину, газ тощо).
-
вильнути
1. Різко, з силою вирватися, вивільнитися з чиїхось рук або з якогось обмеженого простору; вирватися на волю.
2. Швидко, раптово вибігти, вискочити, вирватися звідкись (про людину або тварину).
3. Перен. Раптово, нестримно виявитися, проявитися (про почуття, слова тощо).
-
вильний
1. (Власна назва) Стосовний до Вилі, міста в Польщі, або до Вильської землі історичного регіону.
2. (Власна назва) Стосовний до Вильні (Вільнюса), столиці Литви, або до Виленського краю.
-
вилчатий
1. Який має форму вилки, схожий на вилку; розгалужений, роздвоєний.
2. Стосований до міста Вилка (Вилки) або Вилківського району, пов’язаний з ними.
-
вилчастий
Який має форму вила або його зубців; роздвоєний, розгалужений.
Який стосується міста Вилче (нині Вилча) у Румунії, пов’язаний з ним.
-
вилущуватися
1. Виходити, випадати з лушпиння, оболонки, обгортки; звільнятися від чогось, що охоплювало або прикривало.
2. (у біології) Про насіння, бруньки, крила комах тощо: розкриватися, звільняючи те, що знаходиться всередині.
3. (переносно) Ставати помітним, виявлятися, проступати (про почуття, риси характеру, наміри).
-
вилущувати
1. Виймати щось із лушпиння, шкаралупи, оболонки; очищати від лушпиння.
2. Видаляти, виймати щось із середини чогось (наприклад, кістку з плода).
3. У медицині: хірургічно видаляти, витягувати (наприклад, інородне тіло, пухлину).
-
вилущитися
1. (про насіння, зерна, боби тощо) Вивільнитися з оболонки, лушпиння, стручка; висипатися назовні.
2. (переносно, розмовне) Вирватися, вирватися назовні (про слова, вигуки, почуття).
3. (переносно, розмовне) Несподівано з’явитися, виникнути (про думку, ідею).
-
вилущити
1. Вийняти щось із чогось, витягти, дістаючи з середини, особливо про насіння, зерно з лушпиння, стручків тощо.
2. Розкрити, відкрити щось, звільнивши від оболонки, покриву; обідрати, очистити (наприклад, горіх, горох, кукурудзу).
3. Перен., розм. Виявити, викрити щось приховане, витягти на світло (наприклад, таємницю, правду).