Словник Української Мови
1. Форма дієприкметника дійсного способу теперішнього часу від дієслова “узнавати“, що означає процес отримання інформації, відомостей про когось або щось, ознайомлення з фактами, а також процес розпізнавання когось або чогось.
2. Форма дієприкметника дійсного способу теперішнього часу від дієслова “узнати” (у значенні “дізнатися”), що вказує на процес довідування, отримання знань, усвідомлення чогось.
1. Традиційна грецька анісова настоянка, прозора, з високим вмістом спирту, що при розведенні водою набуває молочного відтінку.
2. Алкогольний напій, виготовлений шляхом дистиляції спирту з додаванням анісу та інших ароматичних трав (найчастіше фенхелю, коріандру, гвоздики, кориці).
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Чернівецькій області.
3. (заст., діал.) Інша форма слова «вузол» у значенні: місце, де перехрещуються, зв’язуються між собою лінії комунікацій (залізничні, шосейні шляхи тощо); транспортний центр.
1. (діал.) Зробити золи, перетворити на золу; спалити до попелу.
2. (перен., діал.) Завдати комусь страждань, мук; сильно стомлювати, виснажувати.
1. (діал.) Набути вигляду золи; стати схожим на попіл за кольором або структурою.
2. (перен., діал.) Стати блідим, збліднути (зазвичай від сильних переживань, хвороби).
1. Покрити тонким шаром золота, позолотити.
2. Переносно: надати чому-небудь блиску, пишноти, величності; прикрасити.
1. Стати золотим, набути золотого кольору або блиску; покритися чимось, що нагадує золото (про рослини, листя тощо).
2. Перен. Стати багатим, розбагатіти, набути великих матеріальних цінностей.
Покритий тонким шаром золота, позолочений.
Прикрашений золотими елементами, оздоблений золотом.
Переносно: освітлений золотистим сяйвом (про сонце, промені, ранок тощо).
Узолоченість — властивість за значенням прикметника “узолочений“; стан, коли щось прикрашене золотом або позолотою, має вигляд золота.
Узолоченість — якість чогось, що має колір, блиск або вигляд, подібний до золота; золотистість.
1. Художнє зображення, візерунок, орнамент, створений за певною композицією та ритмом з ліній, фігур, кольорових плям тощо, що прикрашає поверхню чогось.
2. Переносно: характерна, своєрідна будова, структура або малюнок чогось, що утворюється певним закономірним сплетінням елементів (наприклад, узор життя, узор на крилі метелика).
3. Застаріле: зразок, модель для наслідування або копіювання.