Древослів

Словник Української Мови

Категорія: У

  • усотувати

    1. (діал.) Розташовувати, розміщувати щось у певному порядку, за певною системою; упорядковувати.

    2. (діал.) Приводити до належного стану, ладу; облаштовувати, влаштовувати.

  • усотуватися

    1. (розм.) Набувати вигляду, ставати схожим на когось або щось; уподібнюватися.

    2. (рідк.) Влаштовуватися, розташовуватися зручно або відповідно до чогось; пристосовуватися.

  • усохлий

    1. Який втратив вологу, об’єм або розміри через висихання; зів’ялий, зморщений.

    2. Про людину або частини тіла: дуже худий, зморщений, знесилений.

  • усохлість

    1. (мед.) Патологічний стан організму або окремих його частин, що характеризується значним зменшенням об’єму та маси тканин (зокрема м’язів) внаслідок тривалого бездіяльності, голодування, порушення обміну речовин або хронічного захворювання; атрофія.

    2. (перен.) Стан в’янення, занепаду, втрати життєвих сил; висихання.

  • усохнути

    1. Втратити вологу, зменшитися в об’ємі або розмірах через висушування; зів’янути, зморщитися.

    2. Значно схуднути, змарніти (про людину або частини її тіла).

    3. Перен. Втратити життєві сили, енергію, емоційно згаснути; зав’янути.

  • усохнутися

    1. Втратити вологу, зменшитися в об’ємі або розмірах через висушування; зсихаючись, стати сухим і зморщеним.

    2. (переносно) Стати в’ялим, невиразним, втратити життєву силу або емоційну яскравість.

  • успіння

    Успіння — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Тисменицької міської громади.

  • успіти

    1. Встигнути зробити щось у певний час або до певного моменту; знайти для чогось час.

    2. Досягти бажаного результату в діяльності, прагненні до чогось; мати успіх.

    3. (У безособовому вживанні) Вдатися, пощастити, статися з успіхом.

  • успітися

    1. (розм.) Встигнути, знайти час для виконання чогось; впоратися з чимось у певний строк.

    2. (заст.) Стати спілим, дозріти (про плоди, злаки).

  • успіх

    1. Сприятливий результат, досягнення поставленої мети; позитивний результат діяльності, праці, зусиль.

    2. Суспільне визнання, популярність, слава, яких хтось досягає у певній галузі.

    3. Добрий результат у навчанні, що оцінюється високими балами; успішність.

    4. Застаріле значення: щасливий випадок, удача.