Словник Української
Устеленість — властивість за значенням дієслів “устелити“, “устеляти“; стан того, що вкрито, застелено чимось (наприклад, килимом, доріжкою, листям).
Устеленість — (у спеціальному вживанні) показник, що характеризує ступінь або щільність покриття поверхні чимось (наприклад, устеленість доріг асфальтом, устеленість лісової підстилки).
Устелиполе — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.
Устелиполе — власна назва села в Україні, розташованого в Городоцькому районі Львівської області.
1. Покрити якусь поверхню чимось, розстеливши рівним шаром; застелити.
2. Перен., поет. Рівним, суцільним шаром покрити собою якийсь простір (про світло, темряву, туман тощо).
1. Покритися, вкритися чимось, що розстелено або розкладено рівним шаром (про поверхню).
2. Розміститися, влаштуватися лежачи або сидячи на чомусь розстеленому (про людей, тварин).
1. Покривати поверхню чимось, розстилаючи по ній, роблячи постіл.
2. Перен. Щільно покривати, наповнювати собою (про рослинність, туман, сніг тощо).
1. Покриватися чимось, що стелиться, розстилається; вкриватися рівним шаром чогось.
2. Ставати вкритим, застеленим (килимами, доріжками, снігом тощо).
3. перен. З’являтися у великій кількості, покривати собою якийсь простір (про рослинність, туман, темряву тощо).
1. Покривати якусь поверхню чимось, що розстилається рівним шаром; вкривати, застилати.
2. Перен. Щільно наповнювати, покривати собою у великій кількості (про явища, предмети тощо).
1. Покриватися чимось, що розстелено або розкладено рівним шаром (про поверхню).
2. Ставати вкритим, наповненим чимось у великій кількості (переносно).
Устенята — власна назва села в Україні, розташованого в Устинівському районі Кіровоградської області.
1. Попередити когось про небезпеку, застерегти від чогось, щоб уникнути шкоди чи неприємностей.
2. Утриматися від чогось, уникнути чогось небажаного внаслідок обережності чи попередження.