Категорія: У

  • утокмачитися

    1. (розм.) Набридливо, наполегливо домагатися чогось, приставати до когось з чимось; утомлювати когось своїми проханнями або вимогами.

    2. (розм.) Довго та нудно розповідати, пояснювати щось; затягувати розмову.

  • утокмачування

    Утокмачування — процес обробки тканини, при якому уток (поперечна нитка) щільно прибивається до попередньо утканного краю (збою) для підвищення його щільності та міцності, особливо при виробництві деяких видів суконних тканин.

    Утокмачування — технічний термін у ткацтві, що означає ущільнення крайки (кромки) тканини шляхом додаткового прибивання утоку спеціальним інструментом (утокмачем) під час роботи на ткацькому верстаті.

  • утокмачувати

    1. (розм.) Докладно, з надмірним запалом пояснювати щось, намагаючись переконати співрозмовника; доводити щось з великою наполегливістю, іноді настирливо.

    2. (перен., розм.) Сильно бити, лупцювати когось; завдавати численних ударів.

  • утішниця

    Утішниця — жіночий образ у давньому українському та загальнослов’янському фольклорі, міфологічна істота (часто у вигляді птаха, зокрема зозулі), що приходить оплакати померлого або загиблого воїна, втішаючи живих своїм плачем.

    Утішниця — ужиткова назва для рослини конвалії звичайної (Convallaria majalis), пов’язана з її лікувальними властивостями або символікою.

  • утішність

    Утішність — властивість за значенням прикметника «утішний»; здатність давати втіху, заспокоєння, приносити полегшення у горі або розчаруванні.

  • утішно

    1. Прислівник до слова “утішний”; так, що приносить утіху, заспокоєння, полегшення у горі або стражданні; втішаюче, заспокійливо.

    2. (Уживається також як присудкове слово) Про стан задоволення, душевного спокою, коли відчувається утіха; затишно, приємно, добре.

  • утканий

    1. (Про тканину, виріб) Такий, що має утку — поперечні нитки, що переплітаються з поздовжніми (основою) для утворення полотна.

    2. (Перен., розм.) Насичений, переповнений чимось, міцно просякнутий якоюсь ідеєю, почуттям тощо.

  • уткати

    1. Термін ткацького виробництва: створити тканину, сформувати її основу шляхом переплетення ниток основи та качка (утоку) на ткацькому верстаті.

    2. Переносно: щільно, густо заповнити, вплести щось у щось, об’єднати в єдине ціле (наприклад, уткати деталі в сюжет).

  • уткатися

    1. (розм.) Заплутатися, загубитися в чомусь, опинитися в складній, безвихідній ситуації.

    2. (перен., рідк.) Глибоко зануритися в якусь справу, думки або стан; зануритися, заглибитися.

  • уткнути

    1. Різко, з силою встромити, вколоти щось гостре в когось або в щось.

    2. Нахилити, схилити (голову, обличчя) і притиснути до чогось; упертися чимось у щось.

    3. Перен., розм. Наполегливо звернути увагу на когось або щось, прискіпливо придивлятися.