Категорія: У

  • умаслити

    1. Дієслово доконаного виду, похідне від “маслити”. Пряме значення: нанести олію, жир або масло на щось для змащення, просочування або надання блиску; зробити масляним, жирним.

    2. Переносне значення: задобрити когось лестощами, подарунками, послугами або обіцянками, щоб отримати вигоду, прихильність або згоду; умовити, улестити.

  • умбри

    1. Старовинна італійська народність, що мешкала в центральній частині Апеннінського півострова (Умбрія) до завоювання Римом.

    2. Представник або представниця цієї народності.

    3. Мова цієї народності, що належить до осксько-умбрської підгрупи італійських мов.

  • умбрійський

    1. Стосовний до Умбрії — історичної області в центральній Італії, або її населення.

    2. Пов’язаний з мистецькою школою (живописом) Умбрії епохи Відродження.

  • умброві

    1. (історичне) Стародавній італійський народ, що мешкав в Умбрії (центральна Італія) до римського завоювання; також — представник цього народу.

    2. (мовознавство) Мова цього народу, що належить до осксько-умбрської гілки італійських мов.

  • умбрський

    1. Стосовний до Умбрії, історичної області в центральній Італії, або до її населення.

    2. Належний до умбрів, стародавнього італійського народу, що мешкав у цій області, або до їхньої мови та культури.

    3. У мовознавстві: що стосується умбрської мови, однієї з осксько-умбрських мов італійської групи.

  • умгу

    УМГУ — абревіатура, що позначає Ужгородський національний університет, офіційна назва якого — Ужгородський національний університет (УжНУ).

  • умебльований

    1. Який має меблі, обладнаний меблями (про приміщення).

    2. Який має в своєму складі меблі, постачається разом з меблями (про набір, комплект).

  • умеблювання

    Умеблювання — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, що входить до складу Тлумацької міської громади.

  • умеблювати

    1. Обставити меблями, забезпечити меблями (приміщення, будинок тощо).

    2. (переносно) Наповнити, заповнити щось у великій кількості або надмірно.

  • умеблюватися

    1. Забезпечити себе меблями, обладнати житло меблями.

    2. (У переносному значенні) Набути певних рис, властивостей, якостей; сформуватися, скластися (про характер, світогляд тощо).