Уклепувати — рідковживане дієслово, що означає обробляти, покривати або зміцнювати поверхню чогось за допомогою клепки (заклепок), тобто металевих стрижнів, кінці яких розковують для створення міцного кріплення.
Категорія: У
-
уклепуватися
1. (розм.) Набридати, докучати комусь своїми проханнями, скаргами або постійною присутністю; приставати, чіплятися.
2. (перен., розм.) Упевнено, наполегливо долати перешкоди, просуватися кудись або досягати чогось, часто з труднощами; продиратися, вчіплюватися.
-
уклеювання
Уклеювання — дія за значенням дієслова “уклеювати“, тобто процес наклеювання чогось на поверхню або вклеювання всередину чогось (наприклад, фотографій у альбом, ілюстрацій у книгу).
Уклеювання — результат такої дії, тобто те, що уклеєно; наклеєні елементи як цілісність.
-
уклеювати
1. (спец.) Наносити тонкий шар клею на поверхню чогось, змащувати клеєм.
2. (перен., розм.) Нудно, одноманітно повторювати щось, “втовкмачувати” одну й ту саму думку.
-
уклеюватися
1. (розм.) Укріплюватися, закріплюватися на якійсь поверхні за допомогою клею або липкої речовини.
2. (перен., розм.) Настирливо приставати до когось, нав’язувати свою присутність або розмову; причіплюватися.
-
укликатися
Укликатися — застрявати, зачіпатися за щось під час руху, часто зі звуковим ефектом (стукотом, брязкотом).
Укликатися — переносно: натрапляти на перешкоду, зазнавати труднощів або затримки в якійсь справі.
-
уклинений
Уклинений — такий, що має форму клина, звужений з одного кінця; клиноподібний.
Уклинений — такий, що вклинився, вдався, врізався в щось клиноподібною ділянкою (про частину території, лісу тощо).
-
уклинення
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.
2. (геол.) Термін, що позначає форму залягання гірських порід, коли один шар глибоко врізається (вклинюється) в інший, утворюючи клиноподібне тіло.
-
уклинити
1. Застосувати клін, закріпити кліном; забити клін між чимось.
2. Перен., розм. Щільно вставити, втиснути, вклинити щось кудись.