1. Властивість або стан того, що заздалегідь підготовлено, призначено або приречено для когось, чогось; передбаченість, призначеність.
2. У філософському та релігійному контексті — передвизначеність, доля, провіденційний задум щодо людини чи події.
Категорія: У
-
угризатися
1. (про комах, змій тощо) Впиватися жалом або зубами в тіло, завдаючи укусу; кусатися, жалитися.
2. (переносно) Глибоко та болісно переживати щось, мучитися сумнівами, докорами совісті; гризтися.
-
угризений
Який відчуває глибокий докір сумління, каяття; сповнений розгубленої тривоги через вчинений вчинок.
-
угризнути
1. Різко вхопити зубами, вгризтися, вкусити.
2. Переносно: різко, уїдливо висловити несхвалення, дорікнути, докорити комусь.
-
угризнутися
1. Відчути глибокий докір сумління, каяття за вчинене; зазнати моральних страждань через усвідомлення своєї провини.
2. (застаріле) Укусити себе або один одного (про тварин).
-
угризтися
1. (про тварин, особливо хижих) Сильно вгризтися, встромляючи зуби в щось; схопити зубами та не відпускати.
2. (переносно, розмовне) Завзято, наполегливо взятися за якусь справу, працю; заглибитися в щось.
-
угрин
1. (історичне) Представник угорського племені, що входило до об’єднання кочових племен угрів (протомадьярів); також загальна назва давніх угорців.
2. (заст., етнографічне) Представник народності хантів (остяків) або мансі (вогулів) — західносибірських народів угорської (фіно-угорської) групи.
3. (рідко, переносне) Угорський вояк, солдат (переважно в історичному контексті).
-
угринка
1. Жінка або дівчина угорського (мадярського) походження; представниця угорського народу.
2. (заст.) Представниця фіно-угорських народів загалом.
3. (бот., діал.) Рослина з родини злакових, що використовується як кормова культура; суданська трава (Sorghum × drummondii).