Словник Української
Шугейзинг — це практика навмисного створення або поширення неправдивих, сенсаційних або маніпулятивних новин з метою привернення уваги та отримання доходів від кліків або реклами в інтернеті.
Шугейзинг — це стиль роботи в онлайн-медіа, що характеризується пріоритетом швидкості та кількості переглядів над достовірністю і глибиною контенту, часто з використанням провокаційних заголовків (клікбейт).
1. (геол.) Великі крижини, крижані поля або скупчення крижин на річках під час льодоходу, що утворюються внаслідок руйнування льодового покриву.
2. (перен., рідко) Велика кількість, нагромадження чогось, що рухається або насувається масою.
1. Жінка, яка займається пошуками кого-небудь або чого-небудь; та, що щось шукає.
2. Заст. Жінка, яка займається ворожінням, гаданням, знахарством; ворожея, гадалка, знахарка.
1. Рідкісне прізвище українського походження, що вказує на особу, яка колись була знайдена або прийнята в сім’ю (пов’язане з дієсловом “шукати” в значенні “знаходити”).
2. У мовознавстві та лінгвістичній термінології — слово, форма або поняття, яке потрібно знайти, визначити або вгадати в рамках певного завдання, вправи, тесту чи гри (наприклад, у кросворді, ребусі, шифрівці).
1. Той, кого шукають, розшукують (переважно про злочинця, втікача тощо).
2. У криміналістиці та оперативно-розшуковій діяльності — особа, яка переховується від органів влади адиниці досудового розслідування та суду і оголошена в розшук.
Тлумачення із “Словника української мови”* ШУКАН И НА , и, ж., розм. Метушливі розшуки , тривале шукання . Тут незабаром прилетів патруль , Знялась заметня , тривога , шуканина , І дівчину знайшли (Л. Укр., І, 1951, 115); Почала [Левантина] нишпорити по закамарку , мацаючи в темряві руками , але не знаходила нічого. Нарешті після довгої шуканини , аж у далекому кутку , під ліжком , налапала якусь залізну річ (Гр., II, 1963, 290); Вона хотіла була вести мене до доброї хати , що дешево продавали пересельці , ідучи на степи . Та я сказала , що втомилася , аж хвора через свою шуканину , обіцяла приїхати іншим часом ( Барв ., Опов.., 1902, 379).
1. Дія за значенням дієслова «шукати»; пошук, розшукування когось або чогось.
2. (у філософській та психологічній термінології) Активна внутрішня праця людини, спрямована на пошук сенсу, істини, власного призначення або духовного ідеалу.
3. (розм.) Клопіт, турбота, пов’язані з пошуком чого-небудь; необхідність щось розшукувати.
1. Намагатися знайти когось або щось, переглядаючи, обстежуючи певний простір або перевіряючи різні можливості.
2. Прагнути досягти, отримати щось, домагатися чогось; розшукувати, розвідувати.
3. Намагатися з’ясувати, виявити щось шляхом роздумів, аналізу; розмірковувати над чимось.
4. (у граматиці) Вживати слово, форму слова тощо у словнику, довіднику з метою знаходження потрібних відомостей.
1. (розм.) Намагатися знайти один одного, зустрітися; побачитися.
2. (перен., розм.) Намагатися встановити стосунки, зв’язки з кимось, знайти спільну мову; товаришувати.
3. (перен., розм.) Вступати в бійку, сутичку, сваритися (частіше у формі минулого часу: “шукалися”).
1. Той, хто займається пошуками кого-, чого-небудь; дослідник, розвідник (наприклад, корисних копалин, історичних артефактів).
2. Переносно: той, хто прагне знайти, відкрити щось нове, наполегливо прагне досягти чогось; винахідник, новатор.
3. У комп’ютерній термінології — програма або модуль (пошуковий рушій), призначений для пошуку інформації в базах даних, мережі Інтернет тощо.