шуканина

[ʃukɑnɪnɑ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Тлумачення із “Словника української мови”* ШУКАН И НА , и, ж., розм. Метушливі розшуки , тривале шукання . Тут незабаром прилетів патруль , Знялась заметня , тривога , шуканина , І дівчину знайшли (Л. Укр., І, 1951, 115); Почала [Левантина] нишпорити по закамарку , мацаючи в темряві руками , але не знаходила нічого. Нарешті після довгої шуканини , аж у далекому кутку , під ліжком , налапала якусь залізну річ (Гр., II, 1963, 290); Вона хотіла була вести мене до доброї хати , що дешево продавали пересельці , ідучи на степи . Та я сказала , що втомилася , аж хвора через свою шуканину , обіцяла приїхати іншим часом ( Барв ., Опов.., 1902, 379).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шуканина, р. шуканини, д. шуканині, з. шуканину, о. шуканиною, м. шуканині, к. шуканино

Більше записів