Словник Української Мови
Радіокомітет — центральний державний орган управління радіомовленням та радіофікацією в УРСР, що існував у 1953–1957 роках.
Радіокомітет — скорочена назва Державного комітету телебачення і радіомовлення України або інших подібних державних органів, що здійснюють регулювання та управління у сфері радіомовлення.
Організація, підприємство або юридична особа, що професійно займається створенням, виробництвом та/або мовленням радіопрограм.
Структурний підрозділ або дочірнє підприємство медіа-холдингу, відповідальне за радіомовлення.
Який набув радіоактивності внаслідок опромінення потоками нейтронів або інших частинок у ядерному реакторі або прискорювачі.
Радіоактиній — застаріла назва ізотопу радію (Ra-228), який є продуктом розпаду торію-232 та має період напіврозпаду 5,75 року.
Радіоактиній — історична назва хімічного елемента актинію (Ac-227), що використовувалася на початку XX століття для позначення його радіоактивних властивостей.
Радіоакумулятор — це пристрій для накопичення та подальшого використання енергії радіохвиль, що перетворює енергію електромагнітного випромінювання в електричну.
Радіоакумулятор — це застаріла назва для радіоприймача з автономним живленням (наприклад, від вбудованих батарей), який не потребує підключення до зовнішньої електричної мережі.
1. Розділ акустики, що вивчає взаємодію звукових хвиль з електромагнітними в радіодіапазоні, а також методи генерації, виявлення та використання звуку за допомогою радіохвиль.
2. Сукупність технічних методів і засобів для передавання звукових сигналів (мови, музики) на відстань за допомогою радіохвиль; технічна основа радіомовлення.
1. Пов’язаний із взаємодією радіохвиль і звукових коливань, що стосується перетворення акустичних сигналів у радіосигнали або навпаки.
2. Призначений для виявлення, прийому або вивчення звукових хвиль (особливо інфразвуку) за допомогою радіотехнічних методів, наприклад, про радіоакустичне зондування атмосфери.
1. Фізична величина, що характеризує здатність поверхні небесного тіла відбивати радіохвилі, визначається як відношення потоку розсіяного радіовипромінювання до потоку радіовипромінювання, що падає на поверхню.
2. В астрономії — коефіцієнт відбиття об’єкта (планети, астероїда) у радіодіапазоні, важливий параметр для дослідження властивостей поверхні за допомогою радіолокації.
Радіоальманах — це тематична радіопрограма, яка за формою та змістом є аналогом літературного альманаху: вона об’єднує різноманітні матеріали (репортажі, інтерв’ю, нариси, документальні замальовки) навколо певної ідеї, події або календарної дати.
Радіоальманах — це періодична (щотижнева, щомісячна) радіодобірка творів певного жанру (наприклад, радіоп’єс, документальних розслідувань, музичних композицій), що виходить у ефір як самостійна передача з постійною назвою.
Радіоальтиметр — бортовий прилад літального апарату (літака, космічного корабля тощо), що визначає висоту польоту над поверхнею Землі або іншої планети шляхом вимірювання часу проходження радіохвиль від пристрою до поверхні та назад.
Радіоальтиметр — різновид висотоміра, принцип дії якого заснований на радіолокації; застосовується для точного вимірювання висоти, особливо на малих висотах, при посадці та для складання рельєфу поверхні.