радіоакустика

1. Розділ акустики, що вивчає взаємодію звукових хвиль з електромагнітними в радіодіапазоні, а також методи генерації, виявлення та використання звуку за допомогою радіохвиль.

2. Сукупність технічних методів і засобів для передавання звукових сигналів (мови, музики) на відстань за допомогою радіохвиль; технічна основа радіомовлення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |