Древослів

Словник Української Мови

Категорія: Р

  • рама

    1. Жорстка конструкція, що складається зі з’єднаних між собою стійок, перекладин або брусків, яка слугує основою, каркасом, облямівкою або огородженням чогось (наприклад, віконна рама, дверна рама, рама велосипеда, рама картини).

    2. У техніці — основна несна частина машини, механізму або споруди, до якої кріпляться інші вузли та деталі.

    3. У геометрії — замкнена фігура, що утворена прямими лініями; те саме, що багатокутник.

    4. У комп’ютерній термінології — окремий кадр, зображення або повна область вебсторінки, що завантажується незалежно.

    5. У розмовній мові — умовні межі, обсяг, формат чого-небудь (наприклад, укласти думки в чіткі рамки, виходити за рамки дозволеного).

  • рамадан

    1. Дев’ятий місяць мусульманського місячного календаря (місяць хіджри), протягом якого віруючі зобов’язані дотримуватися щоденного посту (саум) від світанку до заходу сонця.

    2. Обов’язковий тридцятиденний піст у ісламі, що відбувається протягом цього місяця і є одним з п’яти стовпів віри.

  • рамазан

    1. Назва дев’ятого місяця мусульманського місячного календаря (лунного року), протягом якого віруючі мусульмани дотримуються обов’язкового посту (ураза) від світанку до заходу сонця.

    2. У розмовній мові — сам обряд, дотримання посту в цей місяць.

    3. Чоловіче особове ім’я арабського походження, популярне серед мусульман.

  • раманівський

    1. Стосовний до Рамана, пов’язаний із ним (наприклад, про населений пункт).

    2. Стосовний до творчості, життя або ідей французького письменника Ромена Роллана (фр. Romain Rolland), чиє прізвище в українській традиції передається як «Раман Роллан».

  • рамапітек

    Рамапітек — викопна людиноподібна мавпа, рештки якої знайдені в Індії, Пакистані, Кенії та Угорщині; вважається одним з ранніх представників підродини гомінін, що жив близько 14-8 мільйонів років тому.

  • рамат

    1. У давньоєврейській традиції — висока, відкрита місцевість, пагорб; часто зустрічається в географічних назвах Палестини (наприклад, Рама або Рамот).

    2. У сучасному івриті — висота, пагорб, курган; складова частина багатьох сучасних географічних назв в Ізраїлі (наприклад, Рамат-Ган, Рамат-ха-Шарон).

  • раматка

    1. (географія) Невеликий струмок або річечка, що впадає в більшу річку; часто вживається у топонімії для позначення приток.

    2. (історичне) Назва однієї з приток річки Рось, що протікала територією сучасної Київської області.

  • рамаяна

    1. Одна з двох великих давньоіндійських епічних поем (разом із «Махабхаратою»), священний текст індуїзму, що розповідає про життя та подвиги царевича Рами, втілення бога Вішну, зокрема про викрадення його дружини Сіти демоном Раваною та її порятунок.

    2. Назва численних літературних, музичних, театральних та хореографічних інтерпретацій сюжету давньоіндійського епосу в культурах Південної та Південно-Східної Азії.

  • рамболь

    1. (топонім) Історична назва міста Рамбує у Франції, що використовувалася в українській літературі та пресі XIX — початку XX століття.

    2. (топонім, іст.) Назва селища (нині — село Ремболів) у Білоцерківському районі на Київщині, відоме з XVI століття.

    3. (заст., т.д.) Уживане в українській мові минулих століть прізвище, найчастіше французького походження.

  • рамбульє

    1. Порода високопродуктивних молочних корів, виведена у Франції, відома завдяки своїй характерній червоній масті з білими плямами.

    2. Назва одного з найвідоміших парків у Парижі (фр. Rambouillet), що розташований у однойменному містечку поблизу столиці Франції, зі старовинним замком.