1. Повернення іммігрантів на батьківщину, у країну свого походження або громадянства.
2. У демографії та соціології — процес масового повернення осіб, які колись емігрували з певної країни, назад на її територію.
Словник Української Мови
1. Повернення іммігрантів на батьківщину, у країну свого походження або громадянства.
2. У демографії та соціології — процес масового повернення осіб, які колись емігрували з певної країни, назад на її територію.
Хірургічна операція з повернення відокремленої частини тіла (наприклад, пальця, кінцівки, зуба) на колишнє місце з метою її приживлення.
Медична процедура повторного встановлення (вшивання) імплантата після його відторгнення або виходу з ладу.
Реінвестиції — повторне вкладення капіталу, отриманого від попередніх інвестицій (наприклад, у вигляді прибутку або дивідендів), у той самий або новий об’єкт для подальшого зростання та збільшення доходу.
Реінвестиції — процес спрямування частини чистого прибутку підприємства на розширення виробництва, модернізацію, технічне переозброєння або інші цілі його розвитку замість виведення цієї частини як доходу власників.
1. Який стосується реінвестицій, тобто повторного вкладення отриманого прибутку або інших коштів у той самий об’єкт чи діяльність для подальшого зростання.
2. Який призначений для реінвестування; що складається з коштів, спрямованих на реінвестиції.
1. Повторне вкладення отриманого доходу (прибутку, дивідендів тощо) у той самий або інший бізнес, проект, фінансовий інструмент з метою його подальшого розвитку та збільшення капіталу.
2. У бухгалтерському обліку та фінансах — операція, при якій кошти, отримані від інвестицій (наприклад, відсотки або прибуток від продажу активів), не вилучаються, а спрямовуються на придбання нових активів або збільшення обсягу початкових інвестицій.
1. (про кошти, капітал) Такий, що знову вкладений у той самий або інший бізнес, проект, фінансовий інструмент з метою отримання подальшого прибутку; відтворений.
2. (про прибуток, дохід) Такий, що не був виведений або витрачений, а спрямований на додаткові інвестиції.
1. Повторне вкладення отриманого доходу (прибутку, дивідендів тощо) у той самий або новий об’єкт інвестування з метою збільшення капіталу або майбутніх прибутків.
2. У бухгалтерському обліку — операція, при якій прибуток компанії не виплачується акціонерам, а спрямовується на фінансування її подальшого розвитку (наприклад, на закупівлю нового обладнання, розширення виробництва).