Категорія: Р

  • резус-несумісність

    Резус-несумісність — це імунологічний конфлікт, що виникає під час вагітності, коли резус-негативна мати виробляє антитіла проти резус-позитивних еритроцитів плода, що може призвести до гемолітичної хвороби новонародженого.

  • резусний

    1. Стосовний до резус-фактора — специфічного антигену, що міститься в еритроцитах крові більшості людей і обумовлює резус-належність (наприклад, резусна кров, резусний конфлікт).

  • резус-позитивний

    Про людину або її кров: такий, що має в еритроцитах резус-фактор — специфічний антиген, відсутність якого визначає резус-негативну кров.

  • резус-фактор

    1. Спадковий антиген (білок), що міститься на поверхні еритроцитів крові людини та деяких тварин; наявність (резус-позитивний, Rh+) або відсутність (резус-негативний, Rh-) цього фактора є важливою характеристикою крові при переливанні та вагітності.

    2. Система груп крові, що базується на наявності або відсутності цього антигену; резус-система.

  • резюме

    1. Короткий виклад змісту книги, статті, наукової роботи, доповіді тощо; конспект, анотація.

    2. Стисла інформація про освіту, професійний досвід та кваліфікацію особи, що подається при працевлаштуванні; короткий автобіографічний документ.

  • резюмований

    Який подано у вигляді короткого викладу основного змісту; стисло викладений, підсумований.

  • резюмування

    1. Дія за значенням дієслова “резюмувати”; коротке підсумовування, виклад основних висновків, підсумків чогось.

    2. У літературознавстві та риториці: стилістичний прийом або частина висловлювання, де коротко повторюються та узагальнюються основні думки, викладені раніше.

  • резюмувати

    1. Коротко викладати основні положення, підсумовувати сказане або прочитане; робити висновок.

    2. У діловодстві: складати резюме (короткий виклад суті документа або змісту власних професійних даних).

  • резюмуватися

    1. (про текст, виклад, промову тощо) Бути підсумованим, зведеним до короткого викладу основного змісту; мати резюме.

    2. (перен., про явище, подію тощо) Виявляти свою сутність у короткій, стислій формі; втілюватися в чомусь.

  • реізоляція

    1. Повторне ізолювання, відокремлення когось або чогось від оточення, зокрема в медицині — повторне поміщення хворого на карантин або в ізолятор.

    2. У будівництві та ремонті — повторне виконання ізоляційних робіт (наприклад, гідро- або теплоізоляції) для відновлення їх ефективності.