1. (геол.) Пов’язаний з рабдітом — різновидом піроксену, що зустрічається у вигляді довгих призматичних кристалів; властивий рабдіту.
2. (геол.) Який містить рабдіт; що складається з рабдіту.
Словник Української
1. (геол.) Пов’язаний з рабдітом — різновидом піроксену, що зустрічається у вигляді довгих призматичних кристалів; властивий рабдіту.
2. (геол.) Який містить рабдіт; що складається з рабдіту.
Рабдитоз — медичний термін, що означає паразитарне захворювання, спричинене нематодами роду Rhabditis, які можуть випадково потрапляти в організм людини або тварин та тимчасово локалізуватися в шкірі або кишечнику.
1. Представник родини Rabdoviridae — вірусів з одноланцюжковою РНК негативної полярності, що мають характерну паличкоподібну або кулясту форму зі спіральним капсидом та ліпопротеїновою оболонкою; до цієї родини належать збудники таких небезпечних захворювань, як сказ, везикулярний стоматит та ін.
2. Загальна назва будь-якого вірусу, що входить до таксономічної родини Rhabdoviridae.
Рід вірусів, що належать до родини Rhabdoviridae, які мають характерну паличкоподібну або кулеподібну форму з загостреними кінцями та містять однониткову РНК; до цього роду належать, зокрема, вірус сказу та вірус везикулярного стоматиту.
1. Стосовний до рабдовірусів (родина вірусів Rhabdoviridae), що характеризуються паличкоподібною формою та включають, зокрема, вірус сказу.
2. Викликаний рабдовірусами або пов’язаний із ними (про захворювання, інфекцію тощо).
1. (в архітектурі) Довга галерея або портик для фізичних вправ у давньогрецьких гімнасіях та палестрах.
2. (в історії) У Стародавній Греції — місце для бігу, бігова доріжка на стадіоні.
Рабдоміома — доброякісна пухлина, що розвивається з поперечно-смугатої м’язової тканини.
Злоякісна пухлина, що розвивається з поперечно-смугастої м’язової тканини, належить до групи сарком м’яких тканин.
Рабдомір — пристрій для вимірювання швидкості руху поїзда, що встановлювався на паровозах.
Рабдомір — застарілий прилад для визначення швидкості руху судна.
Рабдоплевра — у палеонтології: зовнішній шар панцира деяких викопних членистоногих (трилобітів), що складається з органічної речовини та карбонату кальцію і має характерну волокнисту (рабдоморфну) структуру.