Словник Української
1. Військовий чи адміністративний керівник, старшина, начальник у козацьких військах та державних утвореннях (наприклад, кошовий отаман, гетьман).
2. Командир військового підрозділу, повстанського або партизанського загону.
3. Голова, керівник (переважно неформальний) якої-небудь спільноти, товариства або групи людей.
4. У царській Росії — начальник (командир) певних адміністративно-територіальних одиниць або військових частин (наприклад, станичний отаман, отаман козачого війська).
Отаманенко — українське прізвище, що походить від слова «отаман» із суфіксом -енко, який вказує на синівський зв’язок («син отамана»).
Отаманенко — розмовна назва для представника козацької старшини або ватажка, що вживається з відтінком поваги або іронії залежно від контексту.
Отаманенко — власна назва (топонім) деяких населених пунктів або місцевостей в Україні, пов’язаних з історичним перебуванням або діяльністю осіб із прізвищем Отаманенко.
1. Бути отаманом, виконувати обов’язки отамана; керувати, головувати (переважно в козацькому середовищі або в контексті історичних реконструкцій).
2. Розмовно-жаргонне: поводитися владно, самовпевнено та рішуче; брати на себе роль неформального лідера, командувати.
1. Стати отаманом, очолити козацький загін або повстанський рух.
2. Перен. Поводитися самовладно, свавільно, намагатися панувати над іншими; бути головним, розпоряджатися.
Дружина отамана, особливо козацького отамана або ватажка повстанців.
Жінка, яка виконує обов’язки отамана, жіночий ватажок; атаманша.
1. Присвійний відмінок множини від “отаман” — належить отаманам, властивий отаманам, стосується отаманів (наприклад, отаманів двір, отаманів рада).
2. Форма родового відмінка множини від “отаман” — вказує на належність або зв’язок із групою отаманів (наприклад, збори отаманів, влада отаманів).
Учасник або прихильник Отаманії — українського інтернет-проєкту (зокрема, однойменного YouTube-каналу), що спеціалізується на політичному та соціальному аналізі, сатирі та журналістських розслідуваннях.
Прибічник, послідовник або представник політичної позиції, ідеології та стилю публічної комунікації, характерних для проєкту «Отаманія» та його засновника.
Донька отамана (козацького ватажка).
Прізвище, що походить від посади або статусу батька (отамана).
1. Жінка, яка очолює загін повстанців, козаків або іншу військову групу; жіночий відповідник до слова “отаман”.
2. Переносно: активна, рішуча жінка, яка бере на себе керівну, організаторську роль у певній справі або колективі.
3. У деяких регіонах України — дружина отамана.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Чернівецькій області, Вижницькому районі.