Словник Української
1. Повернути голову або весь корпус, щоб подивитися назад, на те, що залишилося позаду, або навкруги себе.
2. Перен. Звернути увагу на когось або щось, приділити комусь розгляд; також — проаналізувати власні вчинки, минулий досвід.
3. (у безособовій формі) Про відчуття чи стан, коли хтось відчуває чиєсь пильне спостереження за собою (напр., “йому здалося, ніби хтось за ним оглянувся”).
1. Скорочення від “Об’єднання господарських навчальних закладів” — назва мережі професійно-технічних училищ у Радянській Україні, що готували кадри для сільського господарства.
2. Скорочення від “Організація господарських навчальних закладів” — альтернативна назва тієї ж системи навчальних закладів.
1. Застаріла назва пожежника — особи, яка професійно займається гасінням пожеж.
2. Переносно: той, хто активно бореться з чим-небудь шкідливим, небезпечним (наприклад, зі злочинністю, корупцією).
1. Стосовний до вогню, пов’язаний із вогнем; призначений для ведення вогню або стрільби.
2. Стосовний до вогнепальної зброї, боєприпасів або їх застосування.
3. Стосовний до пожежі, пожежогасіння або пожежної безпеки.
4. Уживається у складі власних назв, термінів та назв техніки (наприклад, огнева точка, огнева підтримка, огневий вал).
1. Пристрій для добування вогню ударами кремінця об сталевий брусок, що використовувався до винаходу сірників.
2. Сталевий брусок, частина такого пристрою, об який ударяють кремінцем для висікання іскор.
3. Назва кількох видів трав’янистих рослин, зокрема, з родини айстрових, з вогненно-червоними або помаранчевими квітками (напр., кульбаба огниво).
1. У народних віруваннях: невелика вогненна істота (часто у вигляді зірочки або вогняного язичка), що з’являється вночі на болотах, кладовищах, лісах, вважається ознакою прихованого скарбу або душею померлого; блукаючий вогник.
2. Переносно: про щось, що миготливо світиться, виблискує в темряві, нагадуючи таку істоту.
3. Рідкісне, поетичне: маленьке полум’я, вогник, іскорка.
1. Власна назва села в Україні, зокрема села Огнина у Львівській області.
2. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає Львівською областю.
1. Який має властивості вогню; схожий на вогонь за яскравістю, кольором або рухливістю; вогнистий.
2. Який містить у собі вогонь, полум’я; вогненний.
3. (переносно) Запальний, гарячий, палкий (про характер, почуття тощо).
1. Власна назва українського села в Львівській області, що належить до Самбірського району.
2. (заст., діал.) Те саме, що вогнище — місце, де розкладають вогонь (у печі, каміні або на відкритому просторі); центр, осередок чогось.