Словник Української Мови
1. Покривати поверхню ґрунту дерном, укладати дерен для зміцнення або захисту від ерозії.
2. У техніці та будівництві: зміцнювати укоси, насипи, схили шляхом укладання дернового покриву.
3. Переносно: надавати чомусь вигляду природного, закріпленого, сталого; укріплювати, робити міцним.
1. Покриватися дерном, вкриватися шаром дернини (про поверхню землі).
2. Заростати дерном, густою травою, що утворює дерен (про ділянку землі, стежку тощо).
1. (діал.) Дія за значенням дієслова «одернувати» — відтягування, відтягнення чогось, різкий рух для відокремлення частини від цілого.
2. (перен., рідк.) Суворе поводження, картання, сваритина з метою виправлення чи покарання когось.
1. (спеціально) Надавати чомусь форми дерну, покривати дерном; устилати ділянку землі пластами дерну для укріплення поверхні.
2. (переносно, рідко) Вкривати, обгортати щось щільним шаром, наче дерном.
Одернуватися — рідковживана форма дієслова «одягатися», що означає одягнути на себе якийсь одяг, покривало або щось подібне; вбратися у щось.
Одернуватися — застаріла форма дієслова «одерти» у значенні зняти, стягнути (наприклад, шкіру), часто у пасивному стані: бути зодраним, обдертим.
1. Місто в Україні, адміністративний центр Одеської області, великий морський порт, промисловий, культурний та науковий центр на узбережжі Чорного моря; засноване 1794 року на місці турецької фортеці Хаджибей.
2. Одеська область — адміністративно-територіальна одиниця на півдні України, центром якої є місто Одеса.
3. (У переносному значенні) Про місце, що асоціюється з особливим, часто жартівливим, життєрадісним та дотепним колоритом, характерним для Одеси та її мешканців.
1. Мешканець або уродженець міста Одеси.
2. Переносно: типовий представник місцевого населення, що має характерні риси, притаманні жителям Одеси, зокрема відомий своєю дотепністю, гумором та особливим мовним колоритом.
Одеси́ти — історична назва мешканців або уродженців міста Одеси, що вживалася переважно в XIX — на початку XX століття.
Одеси́ти — заст. множина від іменника «одесит», який є архаїчним синонімом сучасного «одесит» (мешканець Одеси).
1. Жінка або дівчина, яка народилася або постійно мешкає в місті Одеса.
2. (переносно) Жінка, яка своєю поведінкою, гумором або світоглядом уособлює характерний колорит та менталітет, притаманний жителям Одеси.
1. (вживається переважно у виразі “сидіти одесную”) — по праву руку, з правого боку; у значенні почесного місця (запозичене з церковнослов’янської мови, де означає “праворуч”).
2. (переносно, книжн.) — у становищі найближчого помічника, довіреної особи або того, кому надано особливу честь та повагу.