Категорія: О

  • ошаліти

    1. Втратити розум, збожеволіти; стати божевільним, ненормальним.

    2. Перен. Втратити самовладання, почати поводитися нестримано, шалено; розлютитися, розгніватися.

    3. Перен. Проявити надмірну, нестриману захопленість чимось; дуже сильно захопитися ким-небудь або чим-небудь.

  • ошалітися

    1. Втратити розум, збожеволіти; стати шаленим, божевільним.

    2. (переносне значення) Втратити самовладання, захопитися чимось до нестями; поводитися надмірно емоційно, нестримано.

    3. (розмовне) Сильно здивуватися, збентежитися від чогось несподіваного.

  • ошанування

    1. Дія за значенням дієслова “ошанувати”; вияв поваги, пошани до когось або чогось, вшанування.

    2. (у словосполученнях) Урочиста церемонія, заход чи дія, присвячені вшануванню пам’яті, заслуг, ювілею тощо певної особи чи події.

  • ошанцювати

    1. (іст.) Обнести шанцями, укріпити місцевість за допомогою земляних споруд для захисту від ворога.

    2. (перен., розм.) Улаштувати, обладнати щось, створити необхідні умови для життя або діяльності, часто з відтінком значення влаштуватися зручно та міцно.

  • ошанцюватися

    1. (історичне, військове) Оточити себе, свої позиції шанцями (земляними укріпленнями), закріпитися на місці, викопавши рови та насипавши вали для захисту від противника.

    2. (переносне, розмовне) Зайняти оборонну, захисну позицію; замкнутися в собі, ізолюватися від оточення, очікуючи небезпеки або виявляючи недовір’я.

  • ошара

    1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає територією Волинської області.

    2. Власна назва села в Україні, розташованого в Ковельському районі Волинської області.

  • ошарпанець

    Ошарпанець — занедбана, брудна, обірвана людина; той, хто ходить у старих, пошарпаних одягах.

    Ошарпанець — зневажлива назва людини з низьким соціальним статусом, жебрака, волоцюги.

    Ошарпанець — переносно: про щось старе, зношене, втративше пристойний вигляд (наприклад, про предмет одягу або речі).

  • ошарпаний

    1. Який має пошарпані, зношені, обдерті краї або поверхню; обшарпаний, обідраний.

    2. Переносно: який виглядає виснаженим, змученим, знедоленим; обшарпаний.

  • ошарпаність

    1. Властивість за значенням прикметника “ошарпаний”; стан, коли щось є поношеним, зношеним, подертим або має неохайний, занедбаний вигляд.

    2. Переносно — моральна або соціальна деградація, занепад, втрата гідності або респектабельності.

  • ошарпати

    1. Зіпсувати, пошкодити поверхню чогось, залишивши на ній подряпини, сліди від тертя або удару.

    2. Перен. Позбавити когось грошей, майна шляхом обману або використання його довіри; обібрати, обдурити.