Словник Української
1. Прикметник, що стосується отрутопроводу — спеціальної системи труб для транспортування отруйних речовин (наприклад, у промислових або лабораторних умовах).
2. У біології (зоологія, ентомологія) — такий, що має канал або апарат для введення отрути в тіло жертви (про органи деяких тварин, комах тощо).
Спеціально обладнане сховище для зберігання отруйних, токсичних або небезпечних речовин, часто промислового чи хімічного походження.
Назва конкретного об’єкта, підприємства або установи, основним призначенням якого є приймання, облік, зберігання та утилізація отруйних речовин (наприклад, пестицидів, агрохімікатів, промислових токсинів).
Хімічна речовина, яка використовується для боротьби з шкідниками, збудниками хвороб рослин або бур’янами, що є токсичною (отруйною) для живих організмів; синтетичний пестицид.
1. Який отруївся, отримав отруєння; зазнавший дії отрути.
2. Який містить у собі отруту, отруйний.
3. Переносно: дуже засмучений, пригнічений, сповнений гіркоти та розпачу.
1. Дія за значенням дієслова “отрушувати” — процес обсипання, посипання чимось дрібним (наприклад, борошном, цукром, піском).
2. У технічних та промислових контекстах — процес нанесення тонкого шару порошкоподібної речовини на поверхню для технологічних цілей (наприклад, при литті, у харчовій промисловості).
1. (техн.) Піддавати метал або сплав дії отрути — речовини, що припиняє або сповільнює кристалізацію, для отримання дрібнозернистої структури та підвищення механічних властивостей.
2. (перен., рідк.) Сильно турбувати, непокоїти, завдавати моральних страждань; отруювати (життя, існування).
1. (рідк.) Відчувати себе розгубленим, збентеженим, втрачати рівновагу духу; зніяковіти.
2. (заст.) Розгубитися, збентежитися від несподіваності, раптовості події; засмутитися, зажуритися.
1. Дія за значенням дієслова “отруювати” — навмисне або випадкове введення в організм отрути, що призводить до порушення його життєдіяльності, захворювання або смерті.
2. Переносно — моральне чи психологічне негативне впливання на когось, поширення шкідливих ідей, почуттів (наприклад, отруювання свідомості).
3. Процес забруднення, зіпсовання чогось шкідливими, токсичними речовинами (наприклад, отруювання навколишнього середовища).
1. Навмисно вводити отруту в організм когось або чогось, спричиняючи отруєння або смерть.
2. Забруднювати, робити шкідливим для здоров’я або життя (про середовище, речовини тощо).
3. Перен. Поширювати шкідливий, руйнівний вплив на когось; морально розкладати, сповнювати негативними почуттями або ідеями.
1. Вживати отруту або отруйну речовину, через що організм зазнає шкоди або гине.
2. Зазнавати негативного впливу чогось шкідливого, отруйного (у прямому або переносному значенні).
3. Перен. Піддаватися морально-психологічному впливу чогось гнітючого, неприємного, що викликає страждання або пригнічений стан.