1. Прикметник, що стосується отрутопроводу — спеціальної системи труб для транспортування отруйних речовин (наприклад, у промислових або лабораторних умовах).
2. У біології (зоологія, ентомологія) — такий, що має канал або апарат для введення отрути в тіло жертви (про органи деяких тварин, комах тощо).