Словник Української
1. (у фізиці, хімії) Такий, що містить, має або включає лише один електрон; властивий системі з одним електроном.
2. (у техніці) Пов’язаний з пристроями або процесами, в яких ключову роль відіграє один електрон (наприклад, одноелектронний транзистор).
Властивість атома, молекули або іншої квантової системи мати лише один електрон у зовнішній оболонці або валентній зоні.
Стан або характеристика частинки, ізольованого іона або квазічастинки, що описується наявністю єдиного електрона, наприклад, у фізиці напівпровідників або квантовій хімії.
1. Який складається з одного елемента, має в своєму складі лише один елемент.
2. У математиці (про множину): такий, що містить рівно один елемент.
Властивість або стан, коли об’єкт, множина, структура тощо складається з одного єдиного елемента.
У математиці (теорія множин) — характеристика множини, яка містить лише один елемент; потужність (кардинальне число), що дорівнює одиниці.
Який має однакову емітентну (випускову) вартість цінних паперів або грошових знаків.
Властивість динамічної системи, яка характеризується тим, що середні значення за часом для будь-якої її траєкторії збігаються з середніми значеннями за фазовим простором (ансамблем).
Одноетнічний — такий, що складається з представників однієї етнічної групи (нації, народності); моноетнічний.
Одноженець — ботанічна назва рослини, що має лише одну жіночу квітку або один маточок у суцвітті або на особині.
Одноженець — заст. той, хто перебуває в одноженстві (шлюбі з однією жінкою); моногам.
Який має лише одну жилу (про провідник, кабель тощо).