1. М’ясо осла, що використовується як їжа.
2. (переносне значення, розм., зневажл.) Про щось дуже низької якості, безглузде або нудне (про книжку, промову, твір мистецтва тощо).
Категорія: О
-
ослятко
1. Зменшливо-пестливе від “осел”: молоде осла, осля.
2. Переносно: про вперту, уперту людину.
-
ослячий
1. Який стосується осла, належить йому або властивий йому.
2. Переносно: упертий, нерозумний або впертий, як осел.
-
осмалений
1. Який має на собі сліди вогню або диму; почорнілий від вогню, диму.
2. Засмаглий, з темним від сонця кольором шкіри.
-
осмаленість
Осмаленість — властивість за знач. осмалений; стан, коли щось має темний, навіть чорний колір через вплив вогню або диму.
-
осмалити
1. Обпалити полум’ям або сильно нагріти поверхню чогось, через що вона темніє або чорніє.
2. Переносно: дуже сильно засмажити, перегріти їжу, через що вона стає темною або з чорними плямами.
-
осмалитися
1. Покритися сажею, кіптявою або обвуглитися від вогню, диму; стати чорним від горіння.
2. (переносно) Потемніти, набути темного, засмаженого відтінку (про шкіру, поверхню чогось).
-
осмалювання
1. Дія за значенням дієслова “осмалювати” — покриття поверхні чого-небудь сажею, кіптявою або обпалення вогнем для надання певних властивостей (наприклад, захисту від гниття).
2. Технологічний процес у виробництві (зокрема, бондарному, бджолярстві) обробки внутрішньої поверхні дерев’яних посудин, вуликів тощо вогнем і сажею для дезінфекції та підвищення міцності.
3. Рідко вживане позначення результату такої дії — стан осмоленої поверхні або сама осмолена поверхня.
-
осмалювати
1. Підпалювати поверхню чогось, обкурювати вогнем або димом, надаючи чорного кольору або специфічного запаху (наприклад, осмалювати свинячу тушу для видалення щетини).
2. Перен. дуже сильно засмажувати, припікати на сильному вогні до чорноти (наприклад, осмалювати м’ясо на грилі).
3. Розм. бити, шмагати когось.
-
осмалюватися
1. (про тварину) Покриватися сажею, кіптявою або димом, ставати чорним від сажі.
2. (переносно, розмовне) Сильно загоряти на сонці, ставати дуже смаглявим, засмаглим.
3. (переносно, розмовне) Потрапляти у неприємну ситуацію, опинятися в скруті, отримувати догану або бути покараним.