1. Придатний для орання, обробітку плугом; такий, що використовується або призначений під ріллю (про землю, ґрунт).
2. Покритий ораною землею, розораний; рільничий (про сільськогосподарські угіддя).
Словник Української Мови
Буква
1. Придатний для орання, обробітку плугом; такий, що використовується або призначений під ріллю (про землю, ґрунт).
2. Покритий ораною землею, розораний; рільничий (про сільськогосподарські угіддя).
Приклад 1:
Орний шар ґрунту (22 см) характеризується низь ким вмістом гумусу (1,06 %) (за методом Тюріна), підвищеним вмістом легкогідролізованого азоту (за Корнфільдом) – 6,76 мг на 100 г ґрунту, високим вмістом рухомого фосфору – 22,0 мг на 100 г ґрунту і підвищеним вмістом калію – 14,4 мг на 100 г ґрунту (за К ірсановим), рН сольової витяжки – 5,93, Нг – 1,21 мг-екв. на 100 г ґрунту.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Орний шар ґрунту (0 −20 см) дослідних ділянок характеризується такими агрохімічними показниками: вміст гумусу – 1,2 %; рН сольової витяжки – 5,6; легко гідролізуючого азоту (за Корнфільдом) – 5,3; рухомих форм фосфору (за Чириковим) − 8,8; калію (за Чириковим) – 7,3 мг на 100 г ґрунту. Внесення 100 кг азоту (60+40) збільшує врожай зерна і його якість покращується у порівнянні з контролем (N80).
— Тютюнник Григорій, “Вир”