Словник Української
1. Представник тюркомовного народу, що сформував Османську (Отоманську) імперію; турок-осман.
2. Представник династії османських султанів, що правила в Османській імперії з 1299 по 1922 рік.
3. (історична назва) Турецька золота монета, вперше викарбувана за султана Османа III (1754–1757).
1. Представник тюркської народності, яка заснувала та становила правлячу верству Османської імперії; турок-осман.
2. Історична турецька срібна монета, що перебувала в обігу на території Османської імперії, зокрема в українських землях під її владою.
1. Представники тюркського народу, який утворив Османську імперію та правив нею; турки-османи.
2. Династія султанів, що правила Османською імперією з кінця XIII до початку XX століття.
1. Політична ідеологія та державна доктрина Османської імперії, що ґрунтувалася на принципах єдності та централізації імперії, верховенства султана як правителя та захисника всіх підданих незалежно від їхньої етнічної чи релігійної приналежності, особливо в період Танзимату та пізніше.
2. Історичний термін для позначення системи османського державного управління, суспільного устрою та культурно-цивілізаційних особливостей, що були притаманні Османській імперії.
3. У сучасному політичному дискурсі Туреччини — ідеологія неоосманізму, що посилається на історичну спадщину Османської імперії та передбачає активнішу зовнішню політику країни в регіонах колишньої імперії.
1. Жінка або дівчина турецького походження, що належить до османського (турецького) народу; представниця османів.
2. Рідкісна назва турецької шаблі зі слабовигнутим клинком, поширеної в Османській імперії.
3. (іст.) Представниця правлячої династії Османської імперії.
1. (перехідне) Широко розкривати рот, показуючи зуби; скалитися.
2. (перехідне, переносне) Виявляти, демонструвати щось у грубій, неприхованій формі (наприклад, оскалювати пороки).
1. (про людину або тварину) Широко розкривати рота, показуючи зуби, зазвичай з погрозою, злістю або внаслідок болю.
2. (переносно, про предмети, явища) Утворювати щілину, провалля, розкриватися; виглядати чимось гострим, схожим на зуби.
1. Розкривати рота, показуючи зуби, зазвичай з виразом злості, погрозливим виглядом або в усмішці.
2. (переносне значення) Виявляти, демонструвати щось неприховане, грубе, ворожнечне (про почуття, наміри тощо).
1. Широко розкривати рота, показуючи зуби, зазвичай з виразом злості, погрозливим виглядом або дикої посмішки.
2. (переносне значення) Виявляти свою неприязнь, злість, злобну насолоду; демонструвати щось у грубій, неприкритій формі.
Оскандалений (прикметник) — такий, що зазнав скандалу, опинився в центрі скандальної історії, що викликав скандал своєю поведінкою або вчинками і через це заплямований, зганьблений у суспільстві.