Категорія: О

  • обрядовий

    1. Який стосується обряду, пов’язаний з ним; призначений для обряду.

    2. Який має риси обряду, здійснюється за певним церемоніалом; церемоніальний.

    3. Який належить до обрядів релігійного культу; ритуальний.

  • обрядовість

    1. Сукупність обрядів, ритуалів, що склалися в певній культурній традиції, релігійній практиці чи побуті; система обрядів.

    2. Схильність до суворого дотримання обрядів, формальна сторона релігійного чи ритуального життя, часто з відтінком уживаності про надмірну увагу до зовнішніх форм.

  • обрядово-видовищний

    1. Пов’язаний з обрядовою дійовою виставою, що поєднує ритуальні, церемоніальні елементи з художньою, зоровою привабливістю; властивий такій виставі.

    2. Призначений для проведення обрядових дійових вистав або пов’язаний з ними.

  • обрядотворення

    Процес створення, формування та вдосконалення обрядів, ритуалів, звичаїв; творення обрядової практики.

    Назва конкретної творчої діяльності, мистецького чи культурного проекту, спрямованого на відродження, реконструкцію або художнє осмислення традиційних обрядів.

  • обряжати

    1. Одягати когось у вбрання, надавати комусь певного вигляду за допомогою одягу, часто урочистого або традиційного; прикрашати, убирати.

    2. Облаштовувати, пристосовувати, готувати щось для певної мети (застаріле або діалектне).

    3. У мисливстві: готувати, обробляти здобич (звіра, птицю) після полювання.

  • обряжатися

    1. Одягатися, надівати на себе одяг, переважно святковий, парадний або традиційний; прикрашати себе одягом.

    2. (У значенні зворотного дієслова до “обряжати”) Забезпечувати когось, щось необхідним для дороги, споряджатися у дорогу (застаріле).

    3. (Переносно) Вбиратися у щось, набувати якогось вигляду (наприклад, про природу: “зима обряжалася в сніговий наряд”).

  • обряснений

    1. Який має обряси, тобто довгі, густі, розкішні волосся.

    2. Який має густе, розкішне листя або хвою (про дерева, рослини).

    3. Переносно: пишний, розкішний, багатий на щось.

  • обряснити

    1. (рідко) Покрити рясною рослинністю, зробити рясним, густим (про рослини).

    2. (переносно) Надати чомусь у великій кількості, зробити багатим на щось, оздобити в достатку.

  • обряснитися

    1. Стати рясним, почати рясно рости або давати рясний урожай (про рослини).

    2. Розбагатіти, набути достатку, майна.

    3. Стати численним, помножитися (про людей, тварин).

  • обрятований

    1. Який має риту, тобто певну форму, вигляд або спосіб дії; упорядкований, налагоджений, усталений.

    2. Який відбувається за певним обрядом (церковним, релігійним або традиційним); освячений, благословенний.