обрятований
[obrjɑtoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який має риту, тобто певну форму, вигляд або спосіб дії; упорядкований, налагоджений, усталений.
-
Який відбувається за певним обрядом (церковним, релігійним або традиційним); освячений, благословенний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обрятований, р. обрятованого, д. обрятованому, з. обрятованого, о. обрятованим, м. обрятованім