обрятований

1. Який має риту, тобто певну форму, вигляд або спосіб дії; упорядкований, налагоджений, усталений.

2. Який відбувається за певним обрядом (церковним, релігійним або традиційним); освячений, благословенний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |