Остеркорн — власна назва німецького підприємства (Osterkorn GmbH), що спеціалізується на виробництві високоякісних систем та комплектуючих для вентиляції, кондиціонування та опалення.
Категорія: О
-
остертагіоз
Остертагіоз — гельмінтозна хвороба великої рогатої худоби, овець, кіз та диких жуйних тварин, спричинена нематодами роду Ostertagia, які паразитують у сичужковій частині шлунка.
-
остзеєць
1. Історичний термін для позначення німця, який проживав у балтійських губерніях Російської імперії (Ліфляндія, Курляндія, Естляндія), нащадка німецьких лицарів-колонізаторів, що становили там привілейований прошарок землевласників та міської верхівки.
2. У розмовній мові — загальне, іноді зневажливе позначення німця, особливо з північних регіонів Німеччини.
-
остзейка
1. Жінка, яка народилася або проживає в Остзейському краї (прибалтійських губерніях Російської імперії — Естляндії, Ліфляндії, Курляндії), представниця місцевої німецької аристократії або міщанства.
2. Представниця корінних народів Прибалтики (естонців, латишів, литовців).
3. Заст. Коня прибалтійської (остзейської) породи, що відрізнялася витривалістю та силою.
-
остзейський
1. Стосовний до Остзейського краю (історичної назви прибалтійських губерній Російської імперії — Ліфляндії, Естляндії та Курляндії), що стосується цих земель або їхнього населення.
2. Стосовний до балтійських (остзейських) німців — німецькомовного дворянства, бюргерства та духовенства, що проживали в цьому регіоні та становили там панівну верству.
-
остзейці
1. Історична назва німецького дворянства та міщанства, що проживало в прибалтійських губерніях Російської імперії (Естляндії, Ліфляндії, Курляндії).
2. У ширшому значенні — загальна назва німецького населення (переважно вищих станів), що мешкало в Прибалтиці до початку XX століття.
-
остійний
1. (про рослини) Такий, що має остюки, вкритий остюками.
2. (переносне значення, розмовне) Колючий, уїдливий, зачіпливий (про характер, манеру поведінки або висловлювання).
-
остійність
1. Властивість за значенням прикметника “остійний”; здатність залишатися незмінним, стійким, міцним, непохитним.
2. (у техніці, фізиці) Здатність тіла, системи чи пристрою зберігати стан рівноваги або руху під дією зовнішніх сил; стійкість.
3. (переносно) Незмінність, твердість у переконаннях, поглядах, почуттях; стійкість характеру.
-
остільки
Прислівник, що вживається для вказівки на причину, підставу або обставину, яка пояснює попереднє висловлювання; відповідає значенням “оскільки”, “тому що”, “бо”.
Застаріла форма, що вказує на міру, ступінь або кількість; відповідає значенням “настільки”, “до такої міри”.
-
ост-індський
1. Стосунний до Ост-Індії, що належить до неї або пов’язаний з нею.
2. Стосунний до Британської Ост-Індської компанії, її діяльності або володінь.
3. Стосунний до регіону Південно-Східної Азії, що включає Індію та прилеглі острови.