Значення
- (Історія) –
Історичний термін для позначення німця, який проживав у балтійських губерніях Російської імперії (Ліфляндія, Курляндія, Естляндія), нащадка німецьких лицарів-колонізаторів, що становили там привілейований прошарок землевласників та міської верхівки.
- (Лінгвістика) –
У розмовній мові — загальне, іноді зневажливе позначення німця, особливо з північних регіонів Німеччини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. остзеєць, р. остзейця, д. остзейцеві, з. остзейця, о. остзейцем, м. остзейцеві, к. остзейцю