Древослів

Словник Української Мови

Категорія: О

  • омазкати

    1. Обмазати, покрити рідким або в’язким матеріалом (глиною, тістом, фарбою тощо), часто неакуратно або з обох боків.

    2. Перен. Забруднити, випачкати щось, обліпити чимось.

    3. Розм. Недбало, поверхнево написати або намалювати щось; зробити щось неякісно, лише для видимості.

  • омазкатися

    1. (розм.) Забруднитися, вимазатися чимось липким, жирним або брудним.

    2. (перен., розм.) Потрапити в неприємну, незручну чи компрометуючу ситуацію; заплутатися в чомусь.

  • омаль

    1. (від фр. à mal — до зла, на лихо) Уживається в конструкції “не омаль” для вираження заперечення, сумніву або невпевненості; не на лихо, не на біду, не дай боже (часто з часткою “щоб”).

    2. (заст.) У значенні прислівника: погано, зле, на лихо.

  • оман

    1. Рід багаторічних трав’янистих рослин родини айстрових (Asteraceae), поширених у Євразії, з яскравими квітковими кошиками, часто з лікарськими властивостями; до роду належить, зокрема, оман високий (Inula helenium).

    2. Народна назва рослини девясил, що належить до роду оман (Inula), особливо девясила високого, відомого своїми лікувальними властивостями.

    3. (географія, власна назва) Скорочена назва держави Оман (Султанат Оман), що розташована на південному сході Аравійського півострова.

  • омана

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.

    2. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає Тернопільською та Хмельницькою областями.

    3. (у спеціальній термінології) Назва роду денних метеликів родини сонцевиків (Melitaea), поширених у Євразії та Північній Африці.

  • оманений

    1. Який перебуває в стані обману, введений в оману; той, кого обдурили, збили з пантелику.

    2. Який сприймається помилково, викликає хибне уявлення; обманний, ілюзорний.

  • оманець

    1. Рідкісна назва для представника міфічного народу оманів, який, за давніми повір’ями, живе десь на півдні й відрізняється надзвичайною вродою.

    2. Заст. те ж саме, що оман — отруйна рослина родини пасльонових, звичайна назва — дурман.

  • оманити

    1. Обманути, ввести в оману, збити з пантелику хибними відомостями, обіцянками тощо; перехитрити.

    2. Захопити, привернути увагу чимось привабливим, принадним; спокусити, звабити.

  • оманитися

    1. Помилитися, прийнявши щось або когось за інше; обманутися у своїх очікуваннях, розрахунках.

    2. Зазнати розчарування в комусь або в чомусь; втратити довіру або ілюзії.

  • оманливий

    Який вводить в оману, обманює, створює хибне уявлення; облудний.

    Який здається правдивим, вірогідним, але насправді не відповідає дійсності; удаваний.