1. (про людину) такий, що перебуває у стані роздратування, обурення або гніву; розлючений, сердитий.
2. (переносно, про вираз обличчя, тон голосу тощо) що виражає роздратування, обурення або гнів; сердитий, грізний.
Категорія: О
-
осісти
1. Залишитися десь на постійне проживання, поселитися, оселитися.
2. Про осад, мул, пил тощо: опуститися на дно, на поверхню чогось, покрити собою щось.
3. Про ґрунт, будівлю, споруду тощо: опуститися, опуститися вниз через ущільнення, стиснення або просідання основи.
4. Розм. Значно схуднути, втратити повноту тіла (особливо про обличчя).
5. Розм. Присмиріти, заспокоїтися, втратити колишню енергію чи активність.
-
осістися
осістися — дієслово, яке вживається переважно в третій особі однини та множини (осісться, осідуться) і означає процес опадання, випадання в осад рідких часток або завислих частинок у рідині або газі внаслідок дії сили тяжіння.
осістися — у переносному значенні: стати спокійнішим, стриманішим, вгамуватися після сильних переживань, хвилювань.
-
осісьо
Осісьо — власна назва, що позначає персонажа з аніме та манґи “Твоя квітень”, дівчину-привида, яка допомагає головному героєві.
-
осічка
1. Невдача, невдала спроба, промах у якійсь справі або дії.
2. Технічна несправність вогнепальної зброї, коли через дефект набою або механізму не відбувається постріл після спуску курка.
3. Різкий, негнучкий удар, віддача (застаріле значення).
-
осія
1. Власна назва зоряної системи в науково-фантастичному циклі творів “Мисливці за головами” українського письменника Олеся Саніна, що включає однойменну планету та її супутники.
2. Власна назва планети, головного місця дії у циклі “Мисливці за головами”, технологічно розвиненого світу, інтегрованого в галактичну спільноту.
-
осичник
1. Рідкісна назва дерева з родини вербових, що має видовжені листки та росте переважно на вологих ґрунтах; верба козяча (Salix caprea).
2. Заст. або рег. Той, хто займається бджільництвом, пасічник; також той, хто виготовляє вулики для бджіл (осики).
-
осичняк
1. Місцевість, де зростають осики; осиковий гай або ліс.
2. (рідко) Молодий осиковий пагін або підріст.
-
осище
Осище — власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.
Осище — власна назва села в Україні, розташованого в Кременецькому районі Тернопільської області.
Осище — застаріла назва місцевості, де ростуть або росли осики; осиковий гай, осиковий ліс.
-
осібне
1. Те, що належить або стосується конкретної особи, призначене для індивідуального користування; індивідуальне, персональне.
2. (У граматиці) Категорія, що виражає належність дії, стану або ознаки певній особі (першій, другій чи третій), що знаходить відображення у формах дієслова, займенника тощо.